збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок

iРеклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - монографія - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Управление проектами, проектный менеджмент

Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий
 


Руденко Аля
стихи >

 

 
 

Характеристика експресивного мовлення старших дошкільників

 

Алла Богуш, Юлія Руденко,
«збагачення словника дошкільників
експресивною лексикою народних Казок»

Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського.- Одеса:
Поліграф, 2005. – 254 с.: 30 іл. – ISBN 966-8788-19-2

Характеристика експресивного мовлення старших дошкільників

Метою констатувального експерименту – було виявлення рівнів вживання дітьми старшого дошкільного віку експресивної лексики та рівнів розвитку експресивного мовлення.
Експериментальною роботою було охоплено д/з № 255, 66, 52, 29 “Казка”, НВК “Надія” м. Одеси. Всього в експерименті взяли участь 350 дітей віком 5-7 років (175 у контрольних групах та 175 – експериментальних). У процесі добору дошкільних закладів ми врахували: вікові особливості дошкільників; порівняно однакові умови навчання; мову спілкування (дошкільний заклад, сім'я)- українськомовні дошкільні заклади.
Започатковуючи експеримент, нами було визначено показники вживання експресивної лексики. З поміж – них: кількість ужитих мовних експресивів (тропів) при описі казкових подій; емоційна експресивність висловлювання.
Окреслені показники слугували основою визначення рівнів вживання експресивної лексики за змістом казки. Нами було умовно виділено 4 рівні вживання експресивної лексики за змістом казок старшими дошкільниками. Дамо їм характеристику.
Високий: при словесному описі казкових героїв та відтворенні змісту казок використовують експресивну лексику казок. Усні висловлювання містять 90-95% засобів мовленнєвої експресії (епітет, метафора, персоніфікація, повтори, гіпербола, літота) наявних у казці.
Достатній: експресивні засоби в мовленні використовуються, але не завжди. В мовленні фіксується 85-80% експресивної лексики, наявної в казці.
Середній: експресивні засоби використовують в мовленні лише після нагадування. Для словесного опису використовують 50-45% експресивної лексики (частіше після нагадування).
Низький: не використовують образні вирази в мовленні, навіть, після нагадування. Експресивна лексика в мовленні відсутня.
З метою виявлення рівнів вживання дітьми експресивної лексики до визначених показників було розроблено низку завдань. Проілюструємо окремими прикладами експериментальні завдання.
Завдання 1. Загадкова казка
Мета: Виявити вміння вживати експресивну лексику за змістом казки.
Форма спілкування: індивідуальна
            Процедура виконання. Дітям пропонували наочність із зображенням казкових подій. Дитині треба було відгадати, яких героїв зображено на картинці, з якої вони казки та пригадати слова, якими їх описано в казці.
Експериментатор: :Діти, сьогодні ми з вами потрапимо в малюнковий казковий світ. Будь- ласка, подивіться, скільки у нашого Колобка є прекрасних малюнків із зображенням казок. Але, на жаль, ми з ним не можемо пригадати, з яких вони казок. Допоможіть нам, будь- ласка.
Завдання 2. Якого кольору твоя казка ?
Мета: З'ясувати вміння дітей за власним бажанням використовувати експресивну лексику при словесному описі.
Форма спілкування: індивідуально-групова
Процедура виконання. Експериментатор повідомляє: “Діти, сьогодні Ви намалюєте казку, яка вам найбільше подобається. У вас усіх на столах є альбомні аркуші, олівці, фарби”. Дітям пропонувалося намалювати будь- яку подію із знайомої казки, потім описати зображене, розповісти за змістом свого малюнку.
Завдання 3. Пригадай і розкажи
Мета: З'ясувати вміння дітей у процесі розповідання казки використовувати мовні засоби - тропи.
Форма спілкування : індивідуальна
Процедура виконання: дитині пропонували пригадати свою улюблену казку і розповісти її. Під час розповіді до індивідуальних протоколів вносились результати використання в мовленні експресивної лексики.
За результатами виконання завдань було виділено 4 рівні: високий, достатній, середній, низький. Кількісну характеристику рівнів вживання експресивної лексики подано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Рівні вживання дітьми експресивної лексики за змістом казкових текстів (у %)

Групи

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕГ

-

9,2

30,2

60,6

КГ

-

6,4

28,8

64,8

Як засвідчує таблиця, достатнього рівня вживання експресивної лексики досягли лише – 9,2% дітей експериментальної та 6,4% - контрольної груп. На середньому рівні вживання експресивної лексики за змістом казкових текстів були 30,2% дітей експериментальної та 28,8 контрольної груп. Переважній більшості дітей (60,6% - експериментальної і 64,8% контрольної груп) був властивий низький рівень вживання експресивної лексики. На основі одержаних даних ми вивели коефіцієнт вживання експресивної лексики за змістом казкових текстів.
Коефіцієнт вживання лексики за змістом казкових текстів вираховувався за формулою 2.1.

 

                                                                                                                                                            Формула 2.1.

                                                  А (А1+А2+ …)
                        К вжив =                    В кт

 

К вжив - коефіцієнт вживання експресивної лексики (тропів)
А – кількість експресивної лексики (тропів, що використовуються
А1, А2 – вибіркова частота
В кт – кількість експресивної лексики (тропів), що наявна в казковому текстів
Результати обчислень подано в таблиці 2.2.
Відповідно показник 0,9-1 ми вважали високим, 0,7-0,9 – достатнім, 0,5-0,7 – середнім, 0,1-0,5 – низьким.

Таблиця 2.2.
Коефіцієнт вживання дітьми експресивної лексики за змістом
казок  (у %)


Групи

Коефіцієнт вживання лексики

Високий

Достатній

Середній

Низький

0,9-1

0,7-0,9

0,5-0,7

0,1-0,5

ЕГ

-

-

8

92

КГ

-

-

6

94

Відтак, як засвідчує таблиця, більшість дітей продемонстрували низький коефіцієнт вживання експресивної лексики –92% в експериментальній та 94% в контрольній групах. Дітей з середнім коефіцієнтом вживання експресивної лексики було 8% в експериментальній та 6% в контрольній групі.
У руслі дослідження нас також цікавило, чи повною мірою розуміють старші дошкільники тропи, що вживають у мовленні. На основі одержаних результатів було виведено коефіцієнт розуміння експресивної лексики за змістом казкових текстів. Коефіцієнт вираховувався за формулою 2.2.
Формула 2.2.
            К роз =           А
Р

К роз – коефіцієнт розуміння експресивної лексики за змістом казок.
А – кількість тропів, які змогла пояснити дитина
Р – загальна кількість, що були запропоновані для пояснення. Показник 0,9-1 вважався високим, 0,7–0,9 -достатнім, 0,5-0,7 – середнім, 0,1-0,5 - низьким Результати обчислень подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Коефіцієнт розуміння дітьми експресивної лексики за змістом
казок  (у %)

Групи

Коефіцієнт розуміння лексики

Високий

Достатній

Середній

Низький

0,9-1

0,7-0,9

0,5-0,7

0,1-0,5

ЕГ

-

-

22

78

КГ

-

-

28

72

Як засвідчують результати таблиці, більшість дітей 78% - експериментальної та 72% - контрольної виявились з низьким коефіцієнтом розуміння лексики. З середнім коефіцієнтом розуміння лексики було 22% дітей експериментальної та 28% - контрольної груп.
Старші дошкільники могли подекуди пояснити значення деяких з них. Наприклад: “золоте серце” – це серце людини, яка дуже добра, чуйна. (Сергій К. ЕГ); “шовкова травиця” – це трава, яку так називають тому, що вона м'яка, як шовк, а шовк лагідний (Оля Ж. КГ).
Наступним етапом констатувального експерименту стало визначення рівнів розвитку експресивного мовлення дітей старшого дошкільного віку. У критерії його оцінки було закладено показники, які складають основу експресивного мовлення. Нами було визначено чотири критерії розвитку експресивного мовлення. З – поміж них:

  1. 1 критерій: наявність у мовленні лексико-семантичних засобів з показником – вживання в мовленні слів у переносному значенні.
  2. 2 критерій: лексична наповнюваність усного продукування казки з показником співвідношення побутової, загально-вживаної і експресивної лексики в усних висловлюваннях, під час опису, переказу, бесіди тощо).
  3. 3 критерій: доцільне використання в мовленні тропів з показником - вживання в мовленні епітетів; метафорів; гіпербол; персоніфікацій; метонімій; літот; синекдох; порівнянь.
  4. 4 критерій: використання в мовленні синтаксичних засобів з показником - вживання в мовленні казкових зачинів, кінцівок, віршованих рядків, повторів). Охарактеризуємо кожний з них більш докладно.

Наявність у мовленні лексико-семантичних засобів (слів у переносному значенні) свідчить не тільки про здатність розуміти їх, але й бажання використовувати в активному мовленні. Вживання слів у переносному значенні є однією з важливих передумов існування мовної “надбудови”. Під мовною “надбудовою” розуміємо здатність дітей в активній мовленнєвій діяльності розуміти, вживати слова в переносному значенні.
При визначенні лексичної наповнюваності висловлювань дошкільників вираховувалося відсоткове співвідношення різних шарів лексики (побутова, загально-вживана, емоційна, експресивна, професійно - виробнича, стилістично - нейтральна, діалектна), їх ієрархічна система відповідно один одного.
Дані психологів (Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, С.Л. Рубінштейн та ін.), педагогів (С.А. Литвиненко, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський та ін) та лінгводидактів (А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, Л.А. Колунова, Г.А. Куршева, Л.І. Фесенко, О.С. Ушакова та ін.) довели, що старший дошкільний вік характеризується розвитком усвідомленого сприйняття змісту художніх творів, здібностей виокремлювати та помічати засоби художньої виразності. Принагідно мети акцентувалась увага передусім на лексичній наповнюваності усного продукування казки. Лексичні особливості казки найповніше виявляються у смисловій, композиційній, інтонаційно-синтаксичній, звуковій та ритмічній організації висловлювання.
Особливе місце у словниковій роботі з дітьми старшого дошкільного віку посідає робота над розкриттям смислової сторони багатозначних слів, що забезпечує розширення словника за рахунок розуміння значень уже відомих дітям, сприяє формуванню навичок правильно вживати слова і в подальшому слугує визначальними умовами загальної культури мовлення людини.

Одним із показників експресивного мовлення було визначено доцільне використання в мовленні тропів. Оволодіння експресивними засобами поглиблює художнє сприйняття дітьми літературних творів. Робота з фольклорними творами (принагідно текстами українських народних казок) передбачає ознайомлення дітей з експресивними засобами художнього тексту (порівняння, епітет, метафора, синоніми, антоніми тощо). Необхідною умовою вираження думок з одного боку, та внесення нових значень у повідомлюване – з іншого, виступає – наявність у мовленні тропів. Так, наприклад, метафора, за визначенням С.Л. Рубінштейна, “зображуючи узагальнений зміст, поряд з цим, виходячи за його межі, сприяє внесенню специфічних відтінків” [191, с.122]. Повноцінне оволодіння побудовою зв'язного висловлювання з опорою на експресивну лексику, включає розуміння виразних моментів, що розкривають внутрішній зміст висловлювання. Важливою складовою лексичної роботи в дошкільному закладі, ми, слідом за О.С. Ушаковою, вважаємо виведення володіння експресивними засобами як у пасивній, так і в активній позиції, тобто розвиток умінь не тільки розуміти виразність, експресивність, образність мовлення при сприйнятті літературного твору, але й активно використовувати засвоєні засоби в розмовному мовленні.
У процесі реалізації мети поставлених експериментальних завдань зверталась увага на використання в мовленні дітьми експресивних засобів, з – поміж них (епітет, метафора, персоніфікація, гіпербола, літота, синекдоха, повтори, віршовані рядки, порівняння тощо).
Наявність у мовленні специфічних синтаксичних засобів характеризується насамперед розумінням: специфіки мовної структури і лексичної наповнюваності казки; доцільності функціонування означених одиниць у художньому творі та сформованістю вмінь і навичок розуміння їх практичного значення і можливості перенесення казкових формул до власного мовлення. Присутність у розмовному мовленні клішованих виразів свідчить про багатство і різноманітність словникового запасу дітей старшого дошкільного віку.
Нами були розроблені завдання, виконання яких дозволило б визначити рівні розвитку експресивного мовлення дітей 5-7 років. При доборі експериментальних завдань, враховувалось:

  • доступність віку дитини старшого дошкільного віку;
  • спрямованість на розкриття експресивного потенціалу.

Проілюструємо прикладами окремих експериментальних завдань до кожного критерію.
1 критерій. Наявність у мовленні лексико-семантичних засобів
Показник: вживання слів у переносному значенні.
Завдання 1.Відгадай слово
Мета: виявити вміння дітей вживати слова в переносному значенні.
Форма спілкування: індивідуальна.
Процедура виконання: Експериментатор читає дитині висловлювання, в якому слово виступає у прямому значенні. Потім пропонує пригадати значення виразу в переносному значенні та за експресивною характеристикою відгадати, про кого йшлося. Працюючи за запропонованим матеріалом, діти давали експресивну характеристику тварин. Орієнтовні приклади значень слів викладено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Ознаки слова

Пряме значення

 Переносне значення

(Прогнозована відповідь)

(так кажуть…)

Зашифроване слово

  • –а) Великий, хижий звір з коричневим густим хутром та короткими товстими ногами;

б) Бурий, великий, взимку спить, а влітку наїдається.

Про сильну, але неповоротку, незграбну людину

Ведмідь

  • а)Хижий звір, з гострою мордочкою та довгим пухнастим хвостом;

б) Руда, кмітлива, жвава, пухнаста, має пухову руденьку шубу.

Про хитру, улесливу, лукаву людину

Лисиця

 

3.Голодний, злий, хижий, сірий. дикий

Про людину, яка голодна;
Про людину, яка роботяща.

 

Вовк

  • а) Невеличкий, трусливий, сірий, довговухий;

б) Влітку сірий, а взимку він білий, має довгі вуха, куций хвіст.

Людину, яка дуже труслива;
Пасажир, що не має квитка

Заєць

Продовження таблиці

 

 

  • а) Малесенька, руденька, гнучка., пухнаста;

б) Швидка, маленька, живе на деревах

Людину, яка працює без відпочинку

Білка

2 критерій. Доцільне використання в мовленні тропів
Показник: використання в мовленні метафор
Завдання 2.Намалюй портрет казкового героя
Мета: З?ясувати вміння дітей використовувати метафори під час опису людини, тварини тощо.
Матеріал: картки з портретами казкових героїв. Казки про тварин (колобок, лисиця, ведмідь, вовк, котик, півник тощо); чарівні (Кирило-Кожум?яка, Котигорошко, Змій тощо).
Форма спілкування: індивідуальна
 Процедура виконання: Експериментатор пропонує дітям картку казкового героя, наприклад, лисиці: “До нас у гості завітав Колобок, у нього дуже багато фотографій своїх друзів, йому треба зробити 2 фотоальбоми, але коли він ніс фотографії до нас, його штовхнув бегемотик, і всі вони змішалися. Давайте допоможемо Колобку і розповімо йому, хто ж із звірів хороший, а хто поганий”.

Завдання 3. Мандрівка в казкове царство

 

Мета: З?ясувати вміння дітей використовувати в мовленні метафори.
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання: Експериментатор пропонує дітям тексти, в яких пропущені слова. Експериментатор: “Діти, до нас знову завітав Колобок, до нього прийшли листи, але від кого Колобок не знає, тому, що вони не підписані. Коли листоноша ніс Колобку листи, пішов дощ і деякі слова неможливо прочитати. Він дуже розгубився і не знає, кому відповідати. Допоможіть Колобку дізнатися, звідки надійшли листи. Давайте всі разом спробуємо відгадати, які слова там було написано”. Вихователь зачитує листи від казкових героїв, а діти відгадують (Пропущені слова виділено). Наприклад:

Добридень, колобочку,        Хмуро ходить між дубами,
Милий мій дружочку.          Тихо клацає зубами.
Я руда, низького зросту,     Весь, як є, -жорстока лють.
Хитра я і довгохвоста.       Очі так і ллють.

Маю я м?якеньку шубку,    Зачаївся ось, примовк

Вовку-брату я сестриця,      Грізний звір цей, звісно…

А зовуть мене…                              

                   (Лисиця)                                (Вовк)

Колобочку, любий мій,        Відгадай, мій колобочку,
Я пишу тобі листа,               Хто тобі писав, дружочку,
З днем народження вітаю,   Маю коротенькі ноги,
Радості тобі бажаю.              Гарні завитками роги,
До мене в гості завітай,        Шерсть м'якеньку та густу
Хто я спробуй відгадай.       курдюк замість хвосту
Маю пару довгих вушок,                            (Баран)          
Та сіренький кожушок,

Кличуть – сірий побігайчик
А насправді я…                   
                                   (зайчик)
Колобок, колобок!

Давній мій дружок!

З святом я тебе вітаю

І добра тобі бажаю.
Маю я маленький зріст
Та сіренький, довгий хвіст
Пухнасту, сіру шубку
Та гострі, білі зубки
(Мишка)

 

Показник: вживання в мовленні епітетів
Завдання 4. Хто ти, де живеш?
Мета: з?ясувати вміння дітей вживати в мовленні епітети.
Форма спілкування: групова
Процедура виконання. Експериментатор пропонує дітям за допомогою епітетів охарактеризувати казкових героїв. Зачитує листа від Колобка..
Добрий ранок!                 Що прийдуть в гості до малят.
На дворі світає,                Колобок сьогодні знову
Колобочок вас вітає.       Поведе свою розмову
Сідайте зручненько,        Про чарівний світ казковий.
Слухайте гарненько.        В цих казках живуть звірята,
Мова піде про звірят,      Всім відомі вам малята.
Отже, починаємо. Після того, як Колобок познайомить дітей зі своїми друзями, експериментатор пропонує дібрати якнайбільше епітетів для характеристики героїв. Наприклад: заєць –довговухий, куцохвостий, спритний, пухнастий, маленький, беззахисний…; Вовк - злий, хижий, зажерливий…; Лисиця –руда, лукава., хитра…. тощо.
Пропоновані звірі (півник, миша, ведмідь, журавель, котик, бичок, собака, коза, качечка, жаба, соловейко, свиня, гусак, віл тощо).
Пропоновані запитання: В яких казках живуть ці звірята? Пригадай, що з ними траплялося в казках? Чому лисичка хитра? В яких казках вона живе? З ким можна порівняти лисичку? Як у казках називають вовка? Чому бичка називають солом'яним? Тощо.
Показник: використання в мовленні порівнянь.
Завдання 5. На кого я схожий ?
Мета: з'ясувати вміння дітей добирати порівняння
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині низку висловлювань і пропонує завершити їх.
Сніг білий, як…………………………
Трава шовкова, неначе………………
Котигорошко маленький, як………..
Ведмідь незграбний, як……………..
Лисиця хитра, як…………………….
Дідусь сивий, наче…………………..
Дівчина гарна, наче………………….
Показник: вживання в мовленні синекдохи

Завдання 6. Про кого мова?
Мета: з?ясувати вміння добирати синекдохи
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання: експериментатор пропонує текстові уривки і пропонує знайти синекдохи. Експериментатор: Діти, зараз я прочитаю вам кілька речень, а ви уважно слухайте і спробуйте знайти в них незвичні слова. Наприклад: Вареників стоїть бочок двадцять; народ, стоячи на горах, так і плеснув руками; клубочок попереду котився тощо.
Показник: вживання в мовленні метонімії
Завдання 7. Поясни, з чого зроблений?
Мета: з'ясувати вміння добирати метонімії та тлумачити їх.
Форма спілкування: індивідуальна.
Процедура виконання: експериментатор читає дитині імена казкових героїв. Дитині пропонується відповісти, чому про них так говорять. Орієнтовний перелік казкових героїв подано в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Тлумачний словник казкових героїв


Ім'я казкового героя

Прогнозована відповідь

Котигорошко
Івасик –Телесик
Кирило- Кожум'яка
Жар- птиця
Царівна жаба
Солом?яний бичок

Тому, що народився з горошини
Зроблений з деревини
Мне 12 шкур одночасно
Коли на неї дивишся, то стає жарко
Зачарована в жабу принцеса
З соломи зроблений

Показник: вживання в мовленні персоніфікацій
Завдання 8. Чи можуть звірі говорити?
Мета: з'ясувати вміння дошкільників вживати в мовленні персоніфікацію.
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання: експериментатор називає тварину, дитина повинна її персоніфікувати (олюднити).
Пропоновані звірі (голубка, жаба, змій, каченята, жайворонок, миша, орел, змія, гусенята, ведмідь, сокіл, заєць, вовк, свиня, собака тощо). Наприклад: орел просить, змія вийшла, жаба каже тощо.
Показник: вживання в мовленні гіперболи і літоти
Завдання 9. Хто може більше, а хто менше?
Мета: виявити вміння вживати в мовленні гіперболи і літоти
Форма спілкування: індивідуально-групова
Процедура виконання: експериментатор: діти, сьогодні до нас на гостини завітали казкові герої, їм треба виконати доручення, але вони не знають як. (Діти згадують казковий сюжет, зменшуючи або збільшуючи силу героя). Допоможіть їм.
Пропоновані герої (Орел, гусенятко, Кирило Кожум'яка, Котигорошко тощо.)
Лексична наповнюваність усного продукування казкового тексту визначалася на рівні відсоткового співвідношення усних висловлювань дошкільників.
Завдання 10. Хто твій улюблений герой?
Мета: з'ясувати рівень використання під час усних висловлювань побутової, загально-вживаної, експресивної лексики.
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання. експериментатор: Діти, сьогодні незвичайний день, до кожного з вас прийшли ваші улюблені казкові персонажі, але їм дуже соромно. Бо вони не можуть повернутися до своєї казки. Давайте допоможемо їм згадати, з яких вони казок. Експериментатор пропонує героїв, а дитина повинна описати казку, з якої вони прийшли.
4 критерій Використання в мовленні синтаксичних засобів
Показник: вживання в мовленні повторів (епіфор)
Завдання 11. Казка повертається
Мета: з'ясувати вміння дітей вживати в мовленні епіфори (повтори)
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання : переказ казкового тексту з використанням повторів (без попереднього нагадування)
Завдання 12. Закінчи фразу
Мета: виявити вміння дітей вживати в мовленні повтори (епіфори)
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання:
Варіант А : експериментатор пропонує дітям казкові тексти і пропонує згадати фрази, в яких вони повторюються.
Варіант Б: експериментатор пропонує за даними фразами відгадати казковий текст. Наприклад (див. Таблицю 2.6.)
Таблиця 2.6.
Казкові повтори

Назва казкового тексту

Повтори

Солом'яний бичок

Пасись, пасись бичку, на травиці, поки я мички попряду!
Я бичок- третячок, з соломи зроблений. Смолою засмолений!

Коза - дереза

Кізонько моя люба та мила, чи ти іла, чи ти пила?
Ні дідусю, не пила, й не їла. Як бігла через місточок. Вхопила кленовий листочок. Як бігла через гребельку, вхопила водиці

  крапельку. Тільки пила й їла.
Продовження табл. 2.6.
А дід стоїть на воротях, в червоних чоботях, кийком підпирається, в
кізоньки питається.

Телесик

Ближче, ближче, човнику, до бережка!
Це ж моя матінка мені обідати принесла!
Пливи, пливи, човнику, далі!

Показник: вживання в мовленні віршованих рядків
Завдання 13. Казкові рифми
Мета: виявити вміння дошкільників вживати в мовленні віршовані рядки
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині казковий текст і просить пригадати, які вірші там є.
Пропоновані питання: Яку пісеньку співала кізонька? Як котик знайшов півника? Чому Івасика –Телесика трохи не з'їла зміючка?
Показник: вживання в мовленні казкових зачинів

Завдання 14. Як усе починалось ?
Мета: з'ясувати вміння використовувати казкові зачини в мовленні, розуміти зміст казкових висловлювань.
Форма спілкування: групова
Процедура виконання: експериментатор проводить бесіду з дітьми “Що таке зачин”. Розповідає, що без нього неможлива будь-яка казка. Після вступної бесіди пропонує початок казкової фрази. Діти продовжують фразу за початком та називають її.
Тексти зачинів подано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.
Клішовані казкові вирази (зачини)

Початок

Кінцівка

Назва казки

Жили собі двоє мишенят

Круть та Верть і півник голосисте Горлечко

Півник і двоє мишенят

За синіми горами

За широкими морями

Лісова сопілка

Жив собі дід та баба

Й була в них коза

Коза-дереза

Ішов дід лісом

А за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку

Рукавичка

Унадивсь давно один страшний змій

Десь у якусь слободу людей їсти та й виїв всіх,

Іван- побиван

Де-не-десь, у  царстві, жив собі цар,цариця

А в них три сини, як соколи

Цар-жаба

Показник: вживання в мовленні казкових кінцівок
Завдання 15. Казочці кінець, а хто слухав молодець
Мета: з'ясувати вміння дітей використовувати в мовленні кінцівки
Форма спілкування: групова
Процедура виконання: завершення казкового тексту за даним початком. Експериментатор проводить вступну бесіду “Казкові кінцівки”, розповідає казку. Після розповіді казки пропонує її завершити з власною кінцівкою. Пропоновані варіанти кінцівок подано в таблиці 2.8.

 

Таблиця 2.8.
Клішовані казкові вирази (кінцівки)

Початок

Продовження

От вам казочка

А мені бубликів в’язочка

Стали жити

Поживати і добра наживати

От вам казочка

Мені бубликів в’язка. Мені колосок, а вам грошей мішок

І я там був

Мед, вино пив, у роті не було, а по бороді текло.

Кількісні результати виконання експериментальних завдань на з?ясування рівнів розвитку експресивного мовлення подано в таблиці 2.9.
Як свідчить таблиця, найбільша кількість відтворюваної лексики становила загальновживана
Таблиця 2.9.
Аналіз результатів виконання експериментальних завдань дітьми старшого дошкільного віку (констатувальний зріз у %)

Показники експресивного мовлення

№ завдання

Групи

ЕГ

КГ

Вживання слів у переносному значенні

1

3,2

2,8

Доцільне вживання в мовленні
Метафор

2,3

2

2,2

Епітетів

4

10,4

12

Порівнянь

5

2,6

1,8

Синекдох

6

-

-

Метонімій

7

-

-

Персоніфікацій

8

1.2

0,4

Гіпербол, літот

8

-

-

Лексична наповнюваність усного продукування: Побутова лексика

10

20

20

Загальновживана

 

21,4

21,4

Професійно-виробнича

 

2,8

3,2

Використання в мовленні синтаксичних засобів
Повторів

11,12

16,2

14,2

Віршованих рядків

13

15,2

16

Казкових зачинів

14

2,6

3,2

Казкових кінцівок

15

2,4

2,8

(1,2% - експериментальної і 0,4% дітей контрольної груп).
Казкові зачини було зафіксовано у 2,6% дітей експериментальної і 3,2% контрольної груп і кінцівки (2,4% дітей експериментальної і 2,8% - контрольної груп). Окреслені показники, що становили більшою мірою якісну характеристику лексичної сторони мовлення, виступили підгрунтям виокремлення рівнів розвитку експресивного мовлення старших дошкільників.
За результатами виконання дітьми завдань було умовно виділено 5 рівнів: високий, достатній, середній, низький, стадія невизначеності. Зупинимося докладніше на кожному з них.
Високий рівень розвитку експресивного мовлення: діти вживали в мовленні слів з різними смисловими відтінками і навантаженням, доречно їх використовували. У них наявні експресивні засоби (епітет – 10-12, метафора – 8-9, порівняння – 7-8, гіпербола – 5-7, літота – 5-6, синекдоха – 3-4, повтори – 12- 15, віршовані рядки – 18-21 тощо). Мовлення емоційно забарвлене, багате типовими казковими формулами, казковими клішованими виразами (кінцівка, зачин). Наявні творчі процеси щодо самостійного вживання експресивної лексики. Під час складання образної характеристики казкових персонажів використовують смислові відтінки слів. У процесі переказу улюбленої казки використовують жестову символіку (міміка, пантоміміка), змінюють темброве забарвлення (уподіблення до голосу казкових персонажів, часткове перевтілення).
Достатній рівень: висловлювання вирізняються чіткою сюжетною лінією, завершеністю, логічністю. Експресивні засоби використовуються після нетривалої паузи. У кількісному співвідношенні троепічна виразність сягає: епітет – 8-10, метафора – 6-7, порівняння – 5-6, гіпербола – 3-4, літота – 4-5, синекдоха – 3-4, повтори –10-12, віршовані рядки – 16-18 тощо), але вживання в розмовному мовленні деяких з них (синекдоха, літота) викликає певні труднощі. Співвідношення експресивної лексики до лексичного загалу мовної структури казкового тексту складає приблизно 50,3%. Наявні в мовленні типові помилки (нечіткість, непослідовність викладу думок). У процесі переказу казки недостатньо використовують специфічні казкові формули, або перекручують їх зміст.
Середній рівень: усне мовлення характеризується нерівномірністю. Діти вживають обмежену кількість експресивних засобів у розмовному мовленні – використовують здебільшого після нагадування (словесна інструкція, поданий початок). Лексична наповнюваність висловлювань дорівнює 35-40% від загального лексичного масиву. Вживання експресивних засобів у мовленні носить епізодичний характер. У мовленні дітей відсутні такі тропи, як синекдоха, літота). Поодинокими фіксуються в мовленні гіперболи – 1-2, метафори – 3-4. Найуживанішими залишаються епітети, повтори, порівняння, віршовані рядки. Проте найповніше означені тропи вживаються в мовленні під час переказу текстових одиниць за поданим початком, або після попереднього нагадування. В мовленні діти майже не використовують мовленнєві звороти, що наявні в казковому тексту. Здебільшого це стосується зачинів, вони випадають з лексичної структури. У дітей відсутнє розуміння семантичного значення експресивних одиниць, вони не можуть пояснити додаткове значення лексики, що наявна в казці.
Низький рівень: Активний словниковий запас дітей дорівнює приблизно 10-15% експресивної лексики, яку вони використовують лише після попередньої пропедевтичної роботи. Діти використовують лише поодинокі елементи експресивності (епітети – 1-2, повтори- 3-4), віршовані рядки пригадують тільки з допомогою вихователя (окремі слова). Використання в усних висловлюваннях епітетів часто призводить до втрати основної думки повідомлюваного. Клішовані вирази в мовленні відсутні повністю. Діти не відтворюють їх у мовленні, навіть, після нагадування.
Стадія невизначеності. Діти означеного рівня не змогли правильно виконати жодного завдання. Як під час групової, так і індивідуальної роботи. У них відсутня експресивна лексика, не знають образних виразів і віршованих рядків знайомих казок.
Кількісну характеристику рівнів розвитку експресивного мовлення подано в таблиці 2.10.
Як засвідчує таблиця, високого рівня розвитку експресивного мовлення не було зафіксовано. На достатньому рівні було 14% дітей експериментальної і 16% контрольної груп. Незначна кількість - 34% дітей експериментальної і 26% - контрольної груп

Таблиця 2.10.
Рівні розвитку експресивного мовлення старших дошкільників (констатувальний зріз, у %)

Групи

Рівні

Висо-кий

Достат-ній

Серед-ній

Низь-кий

Стадія невизначеності

ЕГ

-

14

34

50

2

КГ

-

16

26

54

4

перебували на середньому рівні розвитку експресивного мовлення. У переважної більшості дітей (50% - експериментальної і 54% контрольної груп) було зафіксовано низький рівень розвитку експресивного мовлення. Під час виконання завдань, деякі діти не змогли їх виконати взагалі і були віднесені до стадії невизначеності (2% експериментальна і 4% - контрольна група).
Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив недостатній рівень розвитку експресивного мовлення старших дошкільників (як на рівні розуміння, так і використання в мовленні тропів).
Отже, під час виконання завдань у мовленні дітей було зафіксовано такі недоліки: - велика кількість русизмів у процесі відтворення казок; - бідність словникового запасу; - нерозуміння конотативного (додаткового) значення слів у структурі художнього тексту; перевага загальновживаної, побутової лексики в мовленні.
Відтак, для збагачення словникового запасу дошкільників експресивною лексикою важливим є: створення умов (використання лексичних, словниково-логічних вправ, мовленнєвих ситуацій) для поступового переходу слів з пасивного до активного словника; робота над точністю вживання слів на позначення експресивності в розмовному мовленні.

ЗМІСТ

Tenet Banner System