збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок

iРеклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - монографія - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Управление проектами, проектный менеджмент

Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий
 


Руденко Аля
стихи >

 

 
 

Лексичні особливості текстів українських народних казок

 

Алла Богуш, Юлія Руденко,
«збагачення словника дошкільників
експресивною лексикою народних Казок»

Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського.- Одеса:
Поліграф, 2005. – 254 с.: 30 іл. – ISBN 966-8788-19-2

Лексичні особливості текстів українських народних казок

 

Перший етап експериментальної роботи “відбірково- аналітичний” - передбачав добір та аналіз казок, що відповідають віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку і сприяють збагаченню словника дітей експресивною лексикою, наявною в казках, а також складання словників – мінімумів за змістом казок.
З метою виявлення дидактичних можливостей казок щодо збагачення словника експресивною лексикою нами було проаналізовано збірки українських народних казок, які вийшли з друку останнім часом. З –поміж них: (Українські народні казки. За ред В.В. Рафеєнко. - Донецьк: ВКФ “БАО”, 2000. – 416 с.; Українські народні казки /Упоряд: Т.Качалова, О.Шевченко. –К.: Школа, 1999. – 188 с., та окремі видання із серії “Дітям України”. –Харків, 1997, “Українські народні казки” /Ред. С.О. Вишенський. – К.: Веселка, 1988. – 168 с.; “Українські народні казки” /Ред. З.Л. Каменецька. – К.:”АВДІ”, 2000. – 111 с.
Для здійснення лінгвістичного аналізу казок було організовано студію “літературознавців” на базі НВК “Надія”, до складу якої увійшли вихователі старших і підготовчих груп, що були охоплені експериментальною роботою. Лінгвістичний аналіз казкових текстів здійснювавсь упродовж трьох місяців роботи студії (один раз на тиждень – по 2 години). Подаємо план роботи студії .
План роботи літературної студії (орієнтовна тематика)

            Мета: розширення знань вихователів щодо засобів експресивності в мовленні; оволодіння методикою роботи збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки
Тема 1. Характеристика слова і його значення. Поняття “слово”, “лексичне значення слова”, “лексика”, “лексична робота”. Пряме і переносне значення слова.
Тема 2. Загальні відомості про засоби експресивності в мовленні. Поняття “експресивна лексика”, “експресивне мовлення”. Тропи. Загальна класифікація тропів.
Тема 3. Українська народна казка. Витоки і становлення казкових образів. Семантична структура казкового тексту. Види українських народних казок. Вплив української народної казки на розвиток мовлення дітей.
Тема 4. Аналіз мовної структури казкового тексту. Класифікація тропів, що наявні в казковому тексті: епітет, метафора, синекдоха, гіпербола, порівняння тощо.
Тема 5. Лексичний аналіз казкового тексту. Визначення коефіцієнту середньої частотності експресивної лексики в українських народних казках.
Подаємо аналіз казкових текстів у схемі 2.2. здійснювався за педагогічним і лінгвістичним критеріями. Зупинимось докладніше на кожному з них.

 

 

Педагогічний критерій передбачав аналіз дібраних текстів щодо відповідності меті дослідження та доступності їх віку дітей. Показниками означеного критерію слугували: доступність віку; виховне, пізнавальне, естетичне значення сюжету; своєрідність викладу; наявність у сюжетній фабулі емоційно-виразного підтексту; композиційні особливості казкового тексту (зачин, кінцівка, розвиток дій) ; достатній запас експресивної лексики; доцільність її використання в мовленні дітей.
Аналіз казкових текстів за лінгвістичним критерієм передбачав угрупування експресивної лексики (тропів) за загальноприйнятою класифікацією (епітет, метафора, порівняння, персоніфікація, порівняння, синекдоха, гіпербола, літота тощо) та визначення коефіцієнта середньої частотності вживання тропів у дібраних казкових текстах. Показниками добору за даним критерієм слугували: барвистість та образність мовлення; - наявність віршованих повторів, примовок, приповідок; діалогізована оповідь казкових текстів (схильність текстів до драматизації, театралізації, інсценізації за змістом); наявність традиційних зачинів, кінцівок; цікавість та оригінальність сюжету; наявність у текстовій фабулі експресивної лексики (епітет, метафора, порівняння).
Дібрані впродовж аналізу казкові тексти було структуровано за двома основними жанровими групами: чарівні та казки про тварин.
Орієнтовний перелік казкових текстів подано в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11.

Перелік українських народних казок (формувальний експеримент)

 

Назва казки

Вид казки

1

Колобок

Про тварин

2

Рукавичка

Про тварин

3

Колосок

-//-

4

Коза –дереза

-//-

5

Кривенька качечка

-//-

6

Котик і півник

-//-

7

Солом?яний бичок

Про тварин

8

Лисичка сестричка і вовк –панібрат

Про тварин

9

Телесик

Чарівна

10

Пан Коцький

Чарівна

11

Царівна жаба

-//-

12

Яйце- райце

-//-

13

Котигорошко

-//-

14

Іван –Побиван

-//-

15

Кирило-Кожум?яка

-//-

16

Калинова сопілка

Чарівна

17

Лисичка - сестричка

-//-

18

Про жар птицю та вовка

Чарівна

 

Результати аналізу чарівних казкових текстів подано в таблиці 2.12. Як свідчить таблиця, найбільшу
Таблиця 2.12.
Аналіз чарівних казкових текстів


 

Лексичний склад

 

Назва  казки

Стилістично- нейтральна лексика

Експресивна лексика

Побутова

Загальновживана

Проф.виробнича

Епітет

Метафора

Повтори

Гіпербола

Літота

Синекдоха

Порівняння

Метонімія

Персоніфікація

1

Телесик

26

30,8

3,5

8,4

6,5

6,7

3

3,1

4

4

2

2

2

Кирило Кожум яка

23,8

32,8

2,8

10,2

6,3

5,1

2,5

1,2

3,3

6

4

2

3

Кривенька качечка

19,2

36

2,6

8,4

5,1

6,1

3,1

2,2

3,1

9,1

3

2,1

4

Котиго-рошко

20,2

40,2

5,3

7,9

6,5

4,7

2,2

0,8

2,1

7

2

1,1

5

Царівна жаба

16,4

46,3

2,8

9,1

4,2

4,2

1,6

2,3

3,5

5,1

3,3

1,2

6

Про жар птицю та вовка

26

30,1

4,1

8,8

6,2

3,1

2,2

1,8

2,6

6,1

4,8

4,2

7

Іван Побиван

17,3

40,3

5,8

9,8

6,2

4,2

3,1

1,2

3,3

4,2

3,5

1,1

8

Калинова сопілка

20,4

35,2

4,8

1,2

6,3

4,2

1,1

3,5

1,2

6,3

3,6

2,2

9

Яйце- райце

19,2

40,1

2,5

6,1

4,2

1,2

2,1

2,2

2,1

5,1

4

1,2

групу, у відсотковому співвідношенні, в чарівних казкових текстах складає загальновживана лексика. За кількісними показниками вона становить 30,8% у казках “Телесик”, 32,8% - “Кирило Кожум? яка”, 36% - “Кривенька качечка”, 40,2% - “Котигорошко”, 46,3% -“Царівна жаба”, 30,1% –“Про жар птицю та вовка”, 40,3% -“Іван Побиван”, 35,2% - “Калинова сопілка”, 40,1% - “Яйце райце”.
Здебільшого це слова, що позначають назви речей, рослин, тварин, явищ природи і суспільного життя. А саме: (дід, баба, ліс, ранок, тату, річка, змія) –“Телесик”; (царство, парубки, соколи, жаба, лебеді, ведмідь, острів) – “Царівна жаба”; (хлопець, мати, камінь, дерева, очі) – “Іван Побиван тощо. Наявними у структурі чарівних казкових текстів є елементи побутової лексики. Наприклад: “Телесик” – 26%, “Кирило Кожум? яка” – 23,8%, “Кривенька качечка – 19,2%, “Котигорошко” -20,2%, “Царівна жаба” – 16,4%, “Про жар птицю та вовка” –26%, “Іван Побиван” –17,3%, “Калинова сопілка” –20,4%, “Яйце райце” – 19,2%. Переважно це слова на позначення назви предметів (човник, весельце –“Телесик”; коромисло, криниця – “Кривенька качечка”, сир, сировотка, мука – “Іван Побиван” тощо); одягу (тулубець, кожушок, одежа – “Царівна жаба”); господарства (піч, лопата, заслінка, стіл– “Телесик, хліб, борщ, вареники, водиця, грибки –“Кривенька качечка”, кухня, гречаники, коні, ложка –
“Царівна жаба”, мисник, лопатка, колодязь, криниця – “Іван Побиван); житла (хата –“Телесик”, “подвір я, вікно, двері – “Царівна жаба тощо).
Незначний відсоток у текстовій структурі чарівних казкових текстів нараховує професійно – виробнича лексика, що “охоплює кількісно велику групу слів, які вживаються на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва, характерних для різних професій і спеціальностей” [234, с.142]. Так, у казці “Телесик” було зафіксовано 3,5% слів, що належать до означеного лексичного прошарку, 2,8% - у казковому тексті “Кирило Кожум яка”; 26% - “Кривенька качечка”, 5,3% - “Котигорошко”, 2,8% – “Царівна жаба”, 4,1% - “Про жар птицю та вовка”, 5,8% - “Іван Побиван”, 4,8% –“Калинова сопілка”, 2,5% – “Яйце Райце”. Наприклад: (кужілочка, веретенце –“Кривенька качечка”, коваль, леміш, булава, смола – “Кирило Кожум?яка” тощо).
Окрім стилістично- нейтральної лексики, майже половину лексичного складу проаналізованих казок складає емоційна (експресивна) лексика, яку подано в означених текстах у вигляді тропів.
З – поміж них нами було виокремлено основні групи: епітет, метафора, повтори, гіпербола, літота, синекдоха, порівняння, метонімія, персоніфікація.
Дамо кількісну й якісну характеристику експресивної лексики, що було зафіксовано нами під час лексичного аналізу чарівних казкових текстів.
Найуживанішими, з –поміж тропів, виявились епітети: 8,4% - “Телесик”, 10,2% -“Кирило Кожум 'яка”, 8,4% -“Кривенька качечка”, 7,9% - “Котигорошко”, 9,1% - “Царівна жаба”, 8,8% -“Про жар птицю та вовка”, 9,8% - “Іван Побиван”, 11,2% -“Калинова сопілка”, 16,1% -“Яйце райце”.
У чарівних казках наявні прості (виражені словом) – (біла борода – “Кирило Кожум ?яка”, золоте яйце, золотий заєць- “Яйце райце”, золотий човник, срібне веселечко – “Телесик” – (ознака кольору); великий луг – “Яйце райце” – (ознака розміру); метений двір, тесаний стовпець –“Кривенька качечка”, стрілочки мідяні, скляний палац криваві сльози, костяна нога – “Цар жаба” (ознака якості); та складні (виражені словосполученням) епітети - (зміїна дочка зачарована – “Яйце райце”, поміст склом настелений “Царівна жаба”) тощо.
За даними аналізу, є в чарівних казках метафори –8,5% -“Телесик”, 6,3% -“Кирило Кожум яка”, 7,2% -“Кривенька качечка”, 6,5% -“Котигорошко”, 5,4% - “Царівна жаба”, 6,2% - “Про жар птицю та вовка”, 7,3% -Іван –Побиван”, 6,3% - “Калинова сопілка”, 4,2% - “Яйце райце”.
Основним засобом створення експресивності в мовленні, на думку вчених (А.І. Єфімов, О.І. Федоров), уважається метафора. В дібраних казкових текстах нами були зафіксовані метафори: 6,5% -“Телесик”, 6,3% -“Кирило Кожум яка”, 5,1% - “Кривенька качечка”, 6,5% -“Котигорошко”, 4,2% -“Царівна жаба”, 6,2% -“Про жар птицю та вовка”, 6,2% - “Іван Побиван”, 6,3% - “Калинова сопілка”, 4,2% -“Яйце райце”. Наприклад: деревинка – “Телесик” (метафора називає те, з чим порівнюється Телесик); веретенце дзвенить – “Кривенька качечка” (приховане порівняння, веретенце дзвенить, наче музика); луг тріщить, лущить, земля гуде – “Яйце райце” (метафора побудована на зближенні предмета з однією загальною ознакою), три сини, як соколи, гречаники, як сонце – “Царівна жаба”; зайшла до хати – наче зірниця зійшла (порівняння дівочої краси із зарею); дід, як молоко (сивина порівнюється з молоком); голубе сизий (подібність за емоційним враженням) – “Царівна жаба”; Котигорошко, Вернигора, Вернидуб – метафоричний перенос назви неживої природи на людину. Так, Котигорошко порівнюється з горошиною, Вернидуб отримав ім я за свою силу  (“… Так їм добре йти і де гора на дорозі, - то Вернигора перекине, де ліс –Вернидуб виверне. Де річка – Крутивус воду відверне…” (Котигорошко) тощо.
Одним із засобів створення експресивності в чарівних казках є повтори (тотожнє поняття – епіфора). Під час лексичного аналізу було зафіксовано 6,7% - у казці “Телесик”, 5,1% - “Кирило Кожум? яка”, 6,1% - “Кривенька качечка”, 4,7% - “Котигорошко”, 4,2% - “Царівна жаба”, 3,1 – “Про жар птицю та вовка”, 4,2% - “Іван Побиван”, 4,2% - “Калинова сопілка”, 1,2% - “Яйце райце”. Наприклад: “Був собі дід та баба, та не було в них дітей… Ходім, бабо, в ліс по грибки. Пішли вони… другого дня знов пішли дід і баба по грибки…” Уся казкова дія розгортається тоді, коли дід та баба ходять у ліс збирати гриби тощо.
Створенню казкової ситуації сприяє використання в казковому тексті персоніфікації, сутність якої полягає в наданні неживим предметам людських вад і властивостей. Вживання персоніфікації в чарівних казках, дорівнює 2% - “Телесик”, 2% -“Кирило Кожум'яка”, 2,1% “Кривенька качечка”, 1,1% - “Котигорошко”, 1,2% - “Царівна жаба”, 4,2% - “Про жар птицю та вовка”, 1,1% - “Іван – Побиван”, 2,2% -“Калинова сопілка”, 1,2 –“Яйце райце”.
Олюднення неживих предметів, явищ природи, тварин за допомогою персоніфікації сприяє кращому розумінню специфіки казкового тексту, допомагає усвідомленню казки як жанру та значно полегшує процес сприйняття дітьми ідеї твору.
Персоніфікованими в дібраних казках є тварини (голубка, жаба, змій, каченята, жайворонок, миша, орел, змія, гусенята, ведмідь, сокіл), явища природи (дим аж під небесами стелиться, земля гуде, іскри скачуть, земля стогне – “Кирило -Кожум'яка”) тощо. Наприклад: “…Дівчина зліпила з тіста голуба й голубку та й пустила додому…голубка почала говорити до голуба… “Яйце райце”; “…На купині сиділа жаба і взяла ту стрілу… Приходить Іван царенко, просить: -Верни мою стрілу! –Не дам я, - каже жаба. Цієї стрілки нікому, тільки віддам тому, хто мене за дружину візьме… “Царівна жаба”; “Коли ж летить каченят табуночок, побачили її й співають… “Кривенька качечка”; “…А той орел просить його: не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану!…; …Змія прокидається, - вийшла в двір й дивиться на той луг…”Яйце райце”; “…Сідай! – каже гусеня та й ухопило його на крила…”Івасик Телесик”.
Як різновид метафори вченими – мовознавцями (В.М. Дудик, В.М. Русанівський) вважаються літота (зменшення) і гіпербола (перебільшення) експресивного навантаження предметів [192].
Відсоткове співвідношення вживання гіперболи і літоти в чарівних казках складає: літота – 3,1% “Телесик”, 1,2% - “Кирило Кожум'яка”, 2,2% - “Кривенька качечка”, 0,8% - “Котигорошко”, 2,3% - “Царівна жаба”, 1,8% - “Про жар птицю та вовка”, 1,2% - “Іван Побиван”, 3,5 “Калинова сопілка”, 2,2% “Яйце райце”; гіпербола: 3% - “Телесик”, 2,5 – “Кирило Кожум'яка”, 3,1% -“Кривенька качечка”, 2,2% - “Котигорошко”, 1,6% - “Царівна жаба”, 2,2% - “Про жар птицю та вовка”, 3,1% - “Іван Побиван”, 1,1% - “Калинова сопілка”, 2,1% - “Яйце райце”. Наприклад: “…Коли це прилітає орел та й каже чоловікові: ну спасибі тобі, чоловіче, вигодував мене, тепер сідай мені на спину…”- перебільшення сили орла; “… Пішла дівчина до того лугу та як свисне: той луг тріщіть, лущить, - на тім місці ореться, пшениця сіється…” - незвична сила дівчини (“Яйце райце”); “Сідай! – каже гусенятко та й ухопило його на крила…” – гусеня несе на собі хлопчика (“Телесик”); “…Як затопить хату, то дим аж під небесами стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі. То не одну несе, а дванадцять одразу…” (Кирило- Кожум'яка”; “… От одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й з'їла. Згодом народився в неї син. Назвали його Котигорошком…” - порівняння хлопчика з горошиною – “Котигорошко”).
Одним із засобів експресивності в казковому тексті слугує метонімія, сутність якої, на думку мовознавців (А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.П. Кочерган, М.І. Пентилюк, М.Я. Плющ та ін.) [147, 111, 173] полягає в перенесенні назви з одного предмета на інший на основі суміжності. Метонімічні переноси складають: 2% - “Телесик”, 4% -“Кирило Кожум'яка, 3% - “Кривенька качечка”, 2% - “Котигорошко, 3,3% - “Царівна жаба”, 4,8% - “Про жар птицю та вовка”, 3,5% - “Іван –Побиван”, 3,6 – “Калинова сопілка”, 14% - “Яйце райце”. Проілюструємо прикладами. “…Палац так і сяє золотим та дорогим камінням” – перенос назви матеріалу та виріб з нього; “Шість кадовбів м'яса та шість кадовбів води…” – предмет – міра того, що міститься в ньому; “…Поклала баба ту деревинку в колисочку – колише й пісні співає…” (“Івасик Телесик”) – назва матеріалу на виріб з нього; “…Аж летить знову табун гусей…” – предмет – міра, того, про що йдеться (“Кривенька качечка”); “ …Старші брати з своїми жінками вже там. Самі повбирані гарно, а жінки у золоті, в оксамиті, у намистах дуже дорогих…” – назва матеріалу переноситься на виріб з нього  (“Царівна жаба”) тощо.
Різновидом метонімії вчені (Д.Є. Розенталь, М.Я. Плющ, В.М. Русанівський та ін.) виокремлюють синекдоху. За допомогою синекдохи (4% -“Телесик”, 3,3% - “Кирило - Кожум'яка”, 3,1% - “Кривенька качечка”, 2,1% - “Котигорошко”, 3,5% - “Царівна жаба”, 2,6% -“Про жар птицю та вовка”, 3,3% -“Іван Побиван”, 1,2 –“Калинова сопілка”, 2,1% - “Яйце райце”) стає можливим перенесення назви з одного предмета на інший за кількісним співвідношенням між ними. Наприклад: “…вареників стоїть бочок двадцять…” - (“Іван Побиван”); “…Почали музики грати; клубочок попереду котиться… (“Царівна жаба”); “…Народ стоячи на горах, так і плеснув руками…” – (“Кирило - Кожум'яка”) тощо.
Під час лексичного аналізу казок було зафіксовано і певну кількість порівнянь, а саме: “Телесик” – 4%, “Кирило -Кожум'яка” –6%, “Кривенька качечка” – 9,1%, “Котигорошко” – 7%, “Царівна жаба” – 5,1%, “Про жар птицю та вовка” –6,1%, “Іван –Побиван”–4,2%, “Калинова сопілка” –6,3%, “Яйце райце” – 5,1%. Проілюструємо прикладами: “…Вийшла вона…Аж поторопіли всі – така гарна. Зайшла до хати – наче зірниця зійшла!…”; “З такої зеленої жаби та зробилась така гарна молодиця, що й очей не відірвеш!…” (“Царівна жаба”). Аналогічно нами було проаналізовано групу казкових текстів про тварин (див. Додаток Л )
Кількісні результати аналізу дібраних казок подано в діаграмі 2.1.
Як засвідчує діаграма, 25% лексичного складу казкових текстів становить загальновживана лексика (слова типу: земля, хата, ліс тощо), 20% від усієї кількості слів, що наявні в українських народних казках, посідають епітети. Метафорів у казковій фабулі було виявлено біля 12% від загальної кількості казкових експресем. Повтори, що наявні майже в кожному казковому тексті, становлять 11% від усього семантичного навантаження казкових текстів. Віршовані рядки, які є, на наш погляд, основним засобом створення казкової ситуації у проаналізованих казках, становили 14% лексичного складу казок. Найменш уживаними

Діаграма 2.1.

 виявилися такі виразники експресивності, як гіпербола – 18%, літота – 3%, синекдоха –2%, порівняння – 5%.
Середній показник частотності вживання означених тропів у структурі дібраних казкових текстів обчислювався стилостатистичним методом, тобто “визначення стилістичних особливостей окремих творів… (принагідно дослідження – казкові)… через кількісні відношення використаних мовних елементів” [110, с.249]. Було використано модифікований варіант формули “встановлення відносної частоти вживання слів”, запропонованої М.П. Кочерганом [110, с.250].

 

Формула 2.1.
Xa=                 ? (X1+X2+…+Xn)
n?

де X- середня частотність, a- конкретизація об'єкта (лексичної одиниці, тропа), що підлягає аналізу, X1, X2 – вибіркова частота, n? - число вибірок.

                                                                                                         
Насамперед було проаналізовано групу чарівних казок. Так, коефіцієнт середньої частотності вживання віршованих рядків (Xвр) у текстах означеної категорії становив
?(1+10+1+6+1+1+1+3)
Хвр =                                                             =3,2
9
відповідно до одержаних даних. Зауважимо, що частотність вживання віршованих рядків у чарівних казках, у середньому, дорівнює 3,2%. Становить інтерес варіативність текстових форм (віршованих рядків) у різних модифікаціях однієї вибірки. Варіанти різних модифікацій однієї вибірки подано в таблиці 2.13.

 

 

Таблиця 2.13.
Модифікації віршованих рядків у структурі казок

Назва казки

І варіант

ІІ варіант

Телесик

Люлі- люлі, Телесику
Наварила кулешику, -
І з ніжками, і з ручками
Буду тебе годувати

Люлі- люлі, Телесику
Наварила кулешику, -
Наварила ложок п'ять,
Буду тебе годувати

Котик і півник

Котику- братику,
Несе мене лиска
По каменю – мосту
На своєму хвосту.
Порятуй мене!

Мій котику,
Мій братику!
Несе мене лиса
За кленові ліса,
За крутії гори,
За бистрії води…

А лиски - лиски новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П'ятий Пилипко.
Пилипко – липко, вийди на ранку посмотри,
Як бубни бубнять, як сурми сурмлять – погляди!

Ой, у лиски, лиски новий двір
Та чотири дочки на вибір,
п'ятий синко, ще й Пилипко.
Вийди лиско, подивися,
Чи хороше граю.

Як засвідчує таблиця, наявною є варіативність окремих лексичних одиниць у межах віршованих рядків. Так, у казці “Телесик” спостерігається зміна навантаження. В першому варіанті навантаження припадає на останню строфу (“І з ніжками, і з ручками, Буду тебе годувати…”). Другий варіант передбачає уточнення, скільки саме кулешику наварила мати: (“Наварила кулешику, наварила ложок п'ять”). У казці “Котик і півник” змінним виступає хід розвитку подій. Якщо в одному випадку повідомлюється лише, хто вкрав півника (…несе мене лиска…), та дається приблизне спрямування, де саме його шукати  (по калиновому мосту), то другий варіант докладніше розкриває місце, де перебуває півник (“за кленові ліса, за крутії гори, за бистрі води…”). Теж саме бачимо в наступному віршованому уривку. Перший варіант відрізняється описом, як саме гарно грає котик. (“…як бубни бубнять, як сурми сурмлять…” ).
Наявними в лексичній тканині чарівних казок є повтори, які створюють своєрідну і неповторну “динамічну ритміку оповіді, полегшують дітям запам'ятовування її змісту” [28, с.89]. Коефіцієнт середньої частотності вживання повторів перевищив попередній більше, ніж у два рази.
?(16+6+3+6+5+8+3+4+10)
Хп =                                                               =6,7
9

Найбільшу кількість повторів було зафіксовано у казці “Телесик”. Наприклад: “Пливи, пливи човнику далі!”, “Зміючко Оленко, відчини!”, “Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!”, “Це тобі, діду, пиріжок, а це мені!” тощо. Наявними були повтори і в інших дібраних нами казках. З- поміж них: “Як дасте яйце-райце, той на очі приведу”, “ Чи по волі, чи по неволі!” (“Яйце- райце”); “Іване- царенку, чого ти плачеш?”, “Іване- царенку, - не вбивай мене! Я тобі у великій пригоді стану!” (“Царівна – жаба”) тощо. Багаторазове повторення одних і тих самих композиційних і мовно – стилістичних компонентів значною мірою типізує як самі персонажі, так і обставини, за яких вони діють.
Визначення метафоричної насиченості лексичної тканини чарівних казкових текстів засвідчило наявність так званих “метафоричних переносів” у загальному масиві лексичних одиниць казкових текстів означеної категорії. Проте порівняно з попередніми текстовими формами метафори зустрічаються в казках набагато частіше. Так, коефіцієнт середньої частотності метафоричних одиниць у чарівних казках дорівнює 8,5%
?(20+6+7+12+8+6+5+10+3)
Хп =                                                               =          8,5
9

Наприклад: метафоричні переноси за ознакою – нежива природа-людина (Котигорошко, Вернигора, Вернидуб, Крутивус); метафори, в основі яких лежить подібність “за емоційним враженням (калинова сопілка), за кольором (жар-птиця) тощо. Метафора в казковому тексті виступає, за твердженням Д.Соколова, своєрідною символікою, “метафоричною основою” сприйняття ідеї та змісту твору, як на свідомому, так і підсвідомому рівнях.
Найбільшим за частотністю виявився коефіцієнт вживання в казках епітетів (Хе), що дорівнював

                                                           ?(20+10+15+25+8+14+18+9+11)
Хе =                                                               =          14,4
9

Зауважимо, що більшою мірою в чарівних казках були наявними постійні епітети. З – поміж них: прості, що формуються на інтенсивному вираженні ознаки предмета: кольору - “зелена жаба”, “мідна стріла”, “срібний лучок” – (“Царівна-жаба”); розміру -“ здоровенні вуса”, “дідок маленький”, “велика птиця” (“Котигорошко”); “превеликий явір” (“Телесик”); якості – “молодий парубок” (“Кирило-Кожум'яка”), “залізний тік” (“Котигорошко”), “дерев'яна лопата”, “сухий дуб” (“Іван-Побиван”), “товстий голос” (“Телесик”); складні (виражені словосполученням) –“загула стріла ні високо, ні близько – вище хат, та й упала ні далеко, ні близько – коло села в болоті (“Царівна жаба”) тощо.
Коефіцієнт середньої частотності вживання в казках гіперболи, синекдохи, літоти становив відповідно: Хг = 3%, Хс = 3,1%, Хл = 4%.
Так, поодиноким виявилось використання гіпербол у чарівних казках. Наприклад: Кирило-Кожум'яка розриває одночасно 12 шкур –“ Кирило-Кожум'яка”. В деяких казкових текстах гіперболізованою є вже назва. Наприклад: Телесик – маленький хлопчик, який виявляє неабияку мудрість тощо.
Аналіз мовної структури групи казок про тварин засвідчив наявність дещо схожих даних щодо середньої частотності вживання тропів у їх сюжетній фабулі.
Зауважимо, що римована проза (віршовані рядки) пісні, які є, по суті, базою казок про тварин, слугують джерелом спілкування героїв одного з одним. Використання цих усталених мовних кліше надає казкам особливої колоритності і легкості для сприймання. Наприклад: казка “Коза дереза” (діалог між дідом і козою, пісня козла). Наявним у структурі казок про тварин є метафори (Котигорошко, Іван – Побиван, Врнигора, Вернидуб тощо).
Визначення коефіцієнта середньої частотності вживання експресивних елементів (тропів) у лексичній тканині пропонованих казкових текстів засвідчує їх певну хаотичність. Як засвідчують результати лінгвістичного аналізу, основна вага у створені казкової ситуації припадає на епітети (Хе =14,4%). Наявність епітетів у казковому сюжеті доповнює характеристику подій і героїв. Специфічними засобами вираження смислового змісту виступають метафори (Хм =8,5%), повтори (Хп =6,7%). З певним обмеженням зустрічаються в казках гіпербола (3%), синекдоха (3%), літота (4%).
Проблема розвитку образного мовлення, вміння використовувати в мовленні експресивні елементи є багатоаспектною, що включає в себе насамперед роботу над лексичною стороною мовлення. Саме робота над смисловою стороною слова допомагає дитині добирати влучне за змістом та виразне слово чи словосполучення.
За результатами аналізу казок можна дійти висновків щодо доцільності їх використання в розв'язанні мовленнєвих завдань, а саме, збагачення словника старших дошкільників елементами експресивної лексики, що складає третину мовного потенціалу українських народних казок.

 

ЗМІСТ

Tenet Banner System