збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок Реклама: хостинг в Украине бесплатно  
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий

Руденко Алина - стихотворения
Руденко Аля
стихотворения >

 

 
 
 

Попереднє слово

Національне відродження України потребує розв’язання проблеми національної освіти, оновлення системи дошкільної освіти. Сучасний вихователь має стати справжнім майстром своєї справи з високим рівнем знань і вмінь у сфері педагогічної діяльності. Необхідною умовою досягнення високої професійної підготовки, педагогічної техніки, майстерності педагога є оволодіння основами теорії і практики мистецтва слова, культури мовлення і виразного читання. Впевнене володіння рідною мовою, здібність точного і логічного викладу думок як письмово, так і в усній формі необхідні спеціалісту в будь-якій галузі. Необхідність засвоєння і практичного використання вихователем положень культури мовлення і виразного читання пояснюється, по-перше, недостатньою вивченістю і розробкою теоретичних положень виразного читання. По-друге, не вистачає фахівців виразного читання в педучилищах і педінститутах.

Зміст методики «Культура мовлення та виразне читання» ґрунтується на змісті таких філологічних дисциплін, як граматика, стилістика, риторика, лінгвістика тексту, теорія мовних актів, лінгвістична прагматика тощо. Отже, мета методичних рекомендацій полягає в ознайомленні студентів із змістом курсу „Виразне читання та основи культури мовлення”, принципами, методами і методикою навчання дітей виразного читання.

Структура програми дозволяє студенту обрати індивідуальний графік вивчення лекційного матеріалу та виконання практичних завдань. Лекційний матеріал містить основні положення курсу, визначення, факти і приклади. Теоретичне і практичне значення курсу полягає у засвоєнні студентами теоретичних основ навчальної дисципліни і розумінні специфіки використання їх під час практичної діяльності. Програма курсу передбачає не тільки лекційні, а й практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Практичні завдання побудовано на базі лекційного матеріалу та призначено для самостійної роботи студентів із засвоєння основних положень курсу, встановленню логічних зв’язків між окремими частинами лекційного матеріалу і закріпленню отриманих знань. Словник термінів та понять містить необхідні для розуміння лекційного матеріалу терміни. Самостійна робота передбачає конспектування першоджерел, підготовку рефератів, роботу з підручниками, заповнення термінологічних словників, виготовлення дидактичного матеріалу, складання конспектів занять тощо.

У процесі засвоєння означеного курсу студенти дошкільного факультету повинні бути обізнані.

  • З технікою мовлення в єдності її елементів як необхідної передумови словесної дії і правильно нею користуватися (керувати диханням у процесі мовлення, читання, володіти правильною і чіткою дикцією, силою, чистотою і висотою голосу, орфоепічними нормами вимови).
  • Засобами логіко-емоційної виразності читання в їх органічному зв’язку (сутність мовних тактів, пауз, їх різновидів і тривалості, логічних наголосів (тактових і головних), мелодики і її відозмін, темпу і його варіювання, емоційної функції наголошених слів (емоційного забарвлення тексту) і вміти ними користуватися.
  • З особливостями художньо-естетичного сприймання художніх творів дітьми різного віку.
    Вимогами та особливостями читання творів різних жанрів.

Студенти повинні вміти:

  • Підготувати твір для читання та аналізу його з дітьми –провести літературознавчий і дієвий аналізи тексту.
  • Аналізувати особливості виразного читання і переповідання творів різних жанрів.
  • Класифікувати і застосовувати позамовні засоби виразності в процесі читання, мовлення ( поза, жест, міміка).
  • Виразно читати й розповідати художні твори різних жанрів (байки, оповідання, казки, вірші).
  • Добирати і проводити дидактичні і мовні ігри та ігрові вправи відповідно теми.

Студенти повинні добре володіти:

  • Засобами логіко-емоційної виразності читання для розкриття і передачі (відтворення) змісту тексту.
  • Засобами інтонаційної та стилістичної виразності мовлення, високим рівнем власної мовленнєвої культури.
  • Засобами визначення емоційної функції наголошених слів (емоційного заряду тексту).
  • Технологіями вирішення творчих перспективних завдань наскрізної словесної дії і аналізу тексту з дітьми.

Характеристика модульного контролю, вимоги до підсумкового залікового кредиту

  • Перший ступінь самоконтролю передбачає визначення понять, явищ, фактів з лекційного матеріалу.
  • Другий ступінь самоконтролю має на меті перевірку вміння встановлювати логічні взаємозв’язки між поняттями.
  • Третій ступінь – передбачає перевірку вмінь продукувати тексти відповідно з літературними нормами, вимогами стилю і жанру.

Компоненти контролю та оцінки знань і вмінь студентів

Принципи контролю за успішністю: пред’явлення єдиних вимог; об’єктивність, систематичність, системність, індивідуальний характер контролю; диференційований контроль.

Функції контролю (контрольна, навчально-виховна, організаторська, розвивальна, стимулювальна, управлінська, діагностична, прогностична).

Методи контролю: усний, письмовий, практичний, програмований.

Види контролю ( попередній (вихідний), поточний, тематичний, підсумковий).

Форми контролю - усне чи письмове опитування, колоквіум, полілог, семінар, тестування, реферат, контрольна робота, конспектування, складання анотацій, заповнення літературознавчих словників тощо.

Реферування – інтелектуальний творчий процес , що передбачає осмислення тексту. Реферат відображає головну інформацію першоджерел. Підготовка рефератів один з найскладніших видів самостійної роботи, реферування привчає людину вдумливо працювати з літературою, орієнтуватися в ній. Реферат повинен бути інформативним, об’єктивно передавати зміст первинного тексту, коректно оцінювати матеріал. Реферат може бути репродуктивним (відтворює зміст первинного тексту) та продуктивним .
Репродуктивні реферати бувають двох видів: реферат - конспект та реферат – резюме.
Реферат - конспект - це фактична інформація, відомості про методи дослідження, отримані результати. Реферат –резюме – містить тільки основні положення.
Продуктивні реферати (реферат-огляд, реферат доповідь).
Реферат –огляд – зіставлення різних поглядів з конкретного питання.
Реферат – доповідь - має розгорнутий характер, містить аналіз інформації першоджерел, об’єктивну оцінку проблеми.
Конспектування - процес мисленнєвої переробки та письмової фіксації основних положень тексту. Конспект має бути змістовим, лаконічним, інтегральним чи вибірковим. Види конспектів: конспект-план, конспект-схема, текстуальний конспект.

Підготовка конспекту:
Етап 1. Виокремлюються смислові частини (інформація, що стосується однієї теми).
Етап 2. У кожній смисловій частині формується тема.
Етап 3. У кожній частині виокремлюється головна і додаткова інформація.
Етап 4. Фіксування головної інформації в конспекті.

Правила конспектування: 1. Подати назву твору, що конспектується, його вихідні дані. 2. Скласти план. 3. Під час конспектування залишити широкі береги для заміток. 4. Вести запис своїми словами. 5. Використовувати певну систему підкреслювань, скорочень.

Критерії оцінки доповідей
1. Вміння знайти актуальну проблему, що становить інтерес у плані наукової новизни. Доповідь має характер: самостійного дослідження – 10 балів; дискусійний – 8 балів; інформаційний 4 бали; реферат огляд – 2 бали.
2. Вміння сформулювати тему доповіді: назва –концепт – 10 балів; назва – проблема -8 балів; назва – реклама реферата – 6 балів; назва тезису реферату - огляду – 2 бали.
3. Уміння достатньо глибоко розкрити тему: глибоке розкриття теми - 10 балів; складання реферату - огляду – 6 балів; переказ 2-3 наукових джерел – 2 бали.
4. Техніка виконання доповіді (по 2 бали за кожне риторичне вміння): реалізація завдань доповіді; вміння тримати тезу та розгортати його у відповідності з рамками жанру доповіді; вміння використовувати систему аргументації; вміння визначити свою позицію; вміння тримати контакт з аудиторією; вміння демонструвати інтелектуальну експресивність; вміння вести підготовлену імпровізацію; правильність мовлення.

Критерії оцінювання
Контроль якості навчання з виразного читання здійснюється через поточне оцінювання результатів діяльності на заняттях.
Залікові тематичні роботи можуть здійснюватися у вигляді: практичної роботи; рефератів та дослідницьких робіт за темою, що вивчається; культурологічних ігор-заліків за змістом вивченого матеріалу; захисту власних проектів; поточні опитування (тестування після кожного змістового модулю).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.

Оцінки академічної успішності студента за підсумками кожного залікового кредиту


Шкала ЕSTS

Національна шкала

Примітка

A

90-100

Відмінно

Запис підсумкової оцінки у балах національної шкали у залікову книжку і відомість

Призначається стипендія за підсумками виконання індивідуального навчального плану студента

BC

75-89

Добре

DE

60-74

Задовільно

FX

35-59

Незадовільно

Без запису в заліковій книжці

Можливість повторного складання під час підсумкової атестації

F

1-34

Незадовільно

Обов’язковий повторний курс поза держбюджетом

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу:
1 рівень – початковий ( пізнавальний), на якому студент розпізнає та відтворює окремі факти, елементи об’єктів при повторному сприйнятті вже засвоєної інформації про них або дій з ними.
2 рівень - середній (репродуктивний), на якому студент здійснює репродуктивну дію (копію) шляхом самостійного відтворення і застосування інформації засвоєного матеріалу.
3 рівень - достатній (конструктивно-варіативний). Відбувається суб’єктивно нова інформація у процесі самостійної побудови або трансформації відомої основи для виконання нової дії у нетиповій ситуації.
4 рівень - високий (творчий ). Результатом цієї діяльності є самостійне конструювання орієнтаційної основи. У процесі цієї діяльності створюється об’єктивно нова інформація.

При оцінюванні практичних робіт необхідна комплексна оцінка, що містить такі критерії за якістю: розкриття та відповідність теми, що вивчається; якість композиції, відповідно до вивчених правил та закономірностей; якість володіння засобами та технікою виразного читання, на які був націлений навчальний матеріал.

Бюджет навчального навантаження. Програма передбачає 18 обов’язкових лекційних годин, 14 годин практичних, та заліковий контроль у вигляді тестування.

Види та форми навчання. Основною одиницею навчальної роботи є лекційно-практичне навчання. Пропонується такий баланс часу на засвоєння матеріалу: 30-40% часу витрачається на засвоєння теоретичного матеріалу; 70-60% часу – на виконання практичних завдань, тренінгів.

Самостійна робота (виконання домашніх завдань, робота з конспектом, робота в Інтернет, робота з рекомендованою літературою у читальній залі тощо)

Орієнтовний розподіл годин за темами програми

зміст ... назад ... далі