Header image Реклама: хостинг в Украине бесплатно  
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий

Руденко Алина - стихотворения
Руденко Аля
стихотворения >

 

 
 
 

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи курсу „Виразне читання та основи культури мовлення”

Тема 2. Теоретичні засади культури мовлення та виразного читання

План

  1. Вступ
  2. Теоретичні засади виразного читання. Вчення К.Станіславського про словесну дію.
  3. Характеристика слова і його значення. Поняття „смисл слова” і „значення слова”. Типи лексичних значень.
  4. Словниковий склад української мови. Активна й пасивна лексика. Шари української лексики.
  5. Емоційність як комунікативна якість мовлення. Емоційні слова і словосполучення. Їх смислове навантаження.
  6. Експресивність мовлення. Тропи. Їх значення в мовленні.
  7. Епітет. Функції епітетів у мовленні.
  8. Метафора. Типи. Особливості метафори.
  9. Персоніфікація. Її стилістична функція в мовленні.
  10. Метонімія. Її роль у художній літературі.
  11. Синекдоха. Її будова.
  12. Літота, гіпербола. Спільне і розбіжне.

Література

  1. Абрамович Г.А. Краткий словарь литературоведческих терминов. –М.: Просвещение, 1985. –207 с.
  2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. –М.: Сов. Энциклопедия, 1969. –608 с.
  3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. –Львів.: Світ, 1990. –232 с.
  4. Богуш А.М., Аматьєва О.П., Хаджирадєва С.К. Культура речевого общения детей дошкольного возраста: Методическое пособие.-Одесса, 2003. -251 с.
  5. Гавриш Н.В. Художнє слово і дитяче мовлення: Метод. Посібник для вихователів. –Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 1999. –170с.
  6. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці. –Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2001. –218 с.
  7. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. –140 с.
  8. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. –К.: Вища шк., 1985. –360 с.
  9. Головата А.М. Культура усного і писемного професійного мовлення. Посібник для студентів. –Тернопіль, 1997. – 192 с.

Естетичні засади
Поняття «Словесна дія». Вчення К.Станіславського про словесну дію. Чинники словесної дії.

Лінгвістичні та лінгводидактичні засади.
Слово - як структурно-семантична одиниця мови. Ознаки слова. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень. Однозначні та багатозначні слова. Лексика. Активна і пасивна лексика. Основні шари української лексики. Емоційність – комунікативна якість мовлення. Основа емоційної структури мовлення (А.Вежбицька, Л.І. Мацько, В.М. Русанівський, Л. Струганець). експеривність мовлення. Поняття про експресивність мовлення в дослідженнях мовознавців (Б.Н. Головін, Г.І. Дідук, О.О. Потебня , В.А. Чабаненко). експресивне забарвлення тексту (Г.А.Олійник. конотативне значення слова.

Розмежування понять «експресивність», «образність», їх сутність і характеристика (Винокур Г., Костомаров В.Г., Кулибчук Л.М., Єфімов Л.І., Щерба Л.). Конотативне значення слова. Конотативне древо. Засоби експресивності: фонетичні, морфологічні. Лексичні, комунікативні. Експресивне мовлення. Експресивність у художніх стилях. Тропи. Їх характеристика. Прості (епітет, порівняння, оксюморон), розгорнуті (метонімія, гіпербола, мейозис, метафора). Використання лексичних засобів створення мовленнєвої експресії у мовленнєвій роботі з дошкільниками.

Психологічні засади.
Розмежування понять «смисл» і «значення» слова. Значення слова – констатуюча ознака слова. Л.С.Виготський, О.Й.Негневицька, О.Р.Лурія, О.М.Шахнарович про психологічну структуру значення. Типи лексичних значень. Об’єктивне та суб’єктивне у відображенні словесних характеристик.

Основні поняття: слово, смисл, значення слова, лексика, емоційність, експресивність, образність мовлення, тропи, епітет, порівняння, оксюморон, розгорнуті: метонімія, гіпербола, літота, мейозис.

Слово - виключна здатність людини виражати свої думки і почуття, здатність мовити, спілкуватися.

Ознаки слова: внутрішня впорядкованість звуків; наголос; лексичне значення; можливість поділу на найменші одиниці (основу, закінчення, префікс); поєднання з іншими словами в реченні за допомогою змістового й граматичного зв’язку.

Значення слова є об’єктивним відображенням системи зв’язків і відношень.

Смисл привнесення суб’єктивних аспектів значення відповідно даного моменту і ситуації. Лексика - сукупність слів, що входять до складу мови.

Емоційність – комунікативна якість мовлення, що виражає індивідуальний лад почуттів, переживань, настроїв, уникнення експресивного дисонансу.

Експресивність мовлення – певна якість мовлення, що є виразно-зображувальною.

Експресивне мовлення складний процес використання в навчально-мовленнєвій діяльності конотативно зумовлених лексичних одиниць, що відбувається шляхом усвідомлення семантичних особливостей лексичного значення слова і виражається здібністю використовувати лексичні засоби експресивності під час усних висловлювань.

Образне мовлення розглядають як полікомпонентний утвір, чинниками якого є: психологічний – визначення образного мовлення як суб’єктивного відображення явищ, предметів у вигляді конкретно-чуттєвих уявлень, асоціативно пов’язаних один з одним; лінгвістичний (лексико-семантичний) – процес використання у мовленнєвому спілкуванні мовних засобів, що набувають образного потенціалу шляхом актуалізації їх значень та естетичний – трактування мовлення як творчого процесу використання мовних одиниць в єдності раціонального та емоційного аспектів.

Троп - зворот мови, поняття поетики і стилістики, яке позначає такі образи, які засновані на вживанні слів у переносному значенні.

Епітет – художнє означення , що образно змальовує особу, предмет, дію чи явище, або виражає емоційне ставлення до них.

Метафора - перенесення на предмет або явище назви іншого предмета, який має ознаки, що властиві й позначуваному предметові.

Персоніфікація – олюднення, надання тваринам, явищам природи людських якостей.

Метонімія – перенесення назви з одного предмета на інший на основі їх суміжності.

Синекдоха – троп, що передбачає заміну множини одниною, вживання цілого замість частини або частини замість цілого.

Літота – художнє зменшення сили, значення, явища.

Гіпербола – стилістична фігура, сутність якої полягає в образному перебільшенні кількості та розміру предметів, інтенсивності ознаки та перебігу дії для надання об’єктові зображення більшої виразності, а самому зображенню більшої переконливості.

зміст ... назад ... далі