збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок Реклама: хостинг в Украине бесплатно  
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий

Руденко Алина - стихотворения
Руденко Аля
стихотворения >

 

 
 
 

Змістовий модуль 3. Практичне використання засобів логіко-емоційної виразності читання

 

Теми лекційних занять

Всього годин

Лекції

Семінари

Практичні

Лабораторні

Самостійні

1

Особливості читання творів різних жанрів

6

4

 

2

 

2

2

Підготовка твору для читання та аналізу його з дітьми

6

2

 

2

 

2

Тема 1. Особливості читання творів різних жанрів

План.

  1. Вступ
  2. Види оповідань. Особливості читання оповідань.
  3. Казка як літературний жанр. Читання казок.
  4. Вірші. Специфіка читання віршів.
  5. Байки. Попередня робота над текстом байки.

Література

  1. Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. 2001
  2. Горбушина Л.А. Выразительное чтение и рассказывание. -М., 1980.
  3. Богуш А.М., Аматьева Е., Хаджирадева С. Культура речевого общения детей дошкольного возраста. Одеса, 2003.

Синтетичність виразного читання. Специфіка читання творів різних жанрів.

Оповідання. Розповідь як елемент твору. Форми викладу думок у розповіді. Авторська розповідь. Усвідомлення експресивності твору. Відтворення зв’язку між дієвими особами. Передача настрою, почуттів, переживань. Оповідь. Правила передачі образу оповідача (вік, стать, характер, симпатії, антипатії, обставини, ставлення до тих, про кого оповідає). Правила читання оповідань.

Казка. Жанрові особливості казок. Казки про тварин. Героїчні казкові тексти. Соціально-побутові. Тон читання казки. Специфіка читання казки. Творча манера презентації казкового твору. Казкові зачини, їх роль у сприйманні змісту. Казковий діалог як засіб типізації дієвих осіб. Художні особливості та засоби виразності в казковому тексті. Паузи як узагальнення промовленого (особливості читання закінчення казки).

Вірші. Відповідність інтонації авторському задумові. Правдивість відтворення живим словом змісту твору через художні образи, почуття й переживання самого автора. Своєрідність інтонації. Ритм як художній засіб. Поділ віршованої мови на відрізки (ритмічні одиниці). Системи віршування. Силабічна. Силабо-тонічна. Основні стопи силабо-тонічного вірша. Хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест. Строфа. Сприймання змісту віршованого твору.

Байка . Попередня робота над текстом байки. Композиційна будова байки. Передача мови персонажів. Передача характерних рис людей під час читання. Вимоги до читання моралі байки.

Основні поняття: оповідання, оповідь, розповідь, казка, зачин, кінцівка, вірш, силабічна система, силабо-тонічна, тонічна системи віршування, хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест, строфа, байка.

Оповідь - своєрідна манера розгортання подій і змалювання образів у художньому творі від першої особи.

Розповідь - важливий елемент епічного й ліро-епічного твору, зображення подій і вчинків персонажів через об’єктивний виклад їх від третьої особи.

Силабічна система віршування – ритмічний лад опирається на однакову кількість складів у віршових рядках з вільним розміщенням наголосів. Рядки силабічного вірша не поділяються на стопи або такти. Для непорушності структури і звучання вірша необхідно акцентувати цілісність піввіршів, рядків із підсиленою вимовою наголошених слів, які втілюють у собі емоційний заряд тексту, і особливо наголошених складів на головних логічних наголосах.

Силабо-тонічний (від гр. — склад і — наголос) — це такий вірш, в якому рядки мають визначену кількість складів і певне слово й емоційне навантаження, звучить значно виразніше, ніж у прозі. Розрізняють п'ять основних стоп силабо-тонічного вірша:

  1. Хорей (— й )—двоскладова стопа з наголосом на першому складі.
  2. Ямб (й —) — двоскладова стопа з наголосом на другому складі.
  3. Дактиль (— й й) — трискладова стопа з наголосом на першому складі.
  4. Амфібрахій (й — й) —трискладова стопа з наголосом на другому складі.
  5. Анапест (й й —) — трискладова стопа з наголосом на третьому складі:

Строфа (від гр. — поворот, зміни) об'єднує групу віршових рядків, пов'язаних між собою певною системою рим та інтонацією, має ритмічний і музичний характер, надає завершеності мелодії вірша.

Байка—невеликий, здебільшого віршований алегоричний повчально-гумористичний або сатиричний розповідний твір, в якому недоліки суспільства і людські вади відтворюються в образах тварин, рослин, речей або ж зводяться до умовних людських стосунків.

зміст ... назад ... далі