збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок

iРеклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Управление проектами, проектный менеджмент

Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий
 


Руденко Аля
стихи >

 

 
 

Лінгводидактична модель збагачення словника дітей експресивною лексикою

 

 

Ю.А.Руденко
к.п.н., в.о.доцента кафедри теорії і методики дошкільної освіти
Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К.Д.Ушинського

Резюме

В статье описаны принципы построения  экспериментальной методики. Определены педагогические условия роботы с украинской народной сказкой, которые обеспечили обогащение словаря детей старшего дошкольного возраста экспрессивной лексикой.   Описано суть лингводидактической модели обогащения словаря детей старшего дошкольного возраста экспрессивной лексикой средствами украинской народной сказки.  Раскрыты особенности работы на каждом из этапов.

При побудові експериментальної методики було враховано принципи розвитку мовлення і навчання дітей дошкільного віку рідної мови.
З – поміж них: принцип сенсорно-лінгвістичного розвитку; взаємозв?язку мислення і мовлення, забезпечення максимальної мовленнєвої активності; емоційної насиченості занять; національної спрямованості; оцінки виразності мовлення; прискорення темпів розвитку мовлення і збагачення мови.

Принцип сенсорно-лінгвістичного розвитку передбачав збагачення словникового запасу дітей дошкільного віку на заняттях з різних розділів програми. А саме: образотворча діяльність, художня література, мовленнєве спілкування.

Сутність принципу взаємозв?зку мислення, мови і мовлення полягала у практичному ознайомленні дітей з багатозначністю слів, їх вживання в прямому і переносному значеннях, тропами, що наявні в казковому тексті, їх композиційною структурою.

Принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності реалізовувався завдяки проведенню занять, мовленнєвих вправ з підгрупами дітей (4-5 чоловік), що сприяло кращому засвоєнню пропонованого матеріалу; забезпеченню мовленнєвої активності кожної дитини під час виконання експериментальних завдань.

Емоційна насиченість занять забезпечувалась насамперед їх побудовою за українськими народними казками, використанням казкового лексичного матеріалу (казкові зачини, кінцівки, образні вирази, тропи, повтори тощо), ілюстративним та ігровим матеріалом.

Реалізація  принципу національної спрямованості розвитку мовлення відбувалося за рахунок поповнення словникового запасу дошкільників суто українською лексикою (глечик, борошно, жито, полумисок), образними виразами (кабан – іклан, вовчик – братик).

Дотримання принципу виразності мовлення полягала в навчанні дітей помічати лексичні особливості українських народних казок (тропи: епітети, метафори, порівняння тощо) та вживати їх у мовленні.

Принцип прискорення темпів розвитку мовлення і збагачення мови реалізувався дотриманням спеціальних принципів словникової роботи. З поміж них: включення  дітей в активну пізнавальну діяльність; вирішення всіх завдань словникової роботи в єдності; тематичний принцип словникової роботи.

При розробці експериментальних завдань ми врахували також принципи ознайомлення дітей з художніми творами. А саме: принцип емоційно- виразного читання художнього твору; усвідомлення і розуміння змісту художнього твору; повторюваність читання; включення дітей в активну пізнавальну діяльність за змістом художнього твору.

Принцип емоційно-виразного читання художніх творів передбачав вміння вихователя експресивно презентувати казку із настановою на усвідомлення специфіки лексичного матеріалу.

Щодо принципу усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору, то його реалізація відбувалась вступній бесіді, доборі наочного матеріалу до казок, поясненні важких для розуміння слів, образних виразів за змістом українських народних казок.

Принцип повторності читання полягав у періодичному повторенні вже знайомих творів у процесі різних видів мовленнєвої діяльності (літературні вікторини, тематичні літературні вечори, перегляд театральних вистав за змістом казкових текстів тощо).

Реалізація принципу включення дітей в активну  пізнавальну діяльність за змістом художніх творів сприяло інсценування казок, ігри- драматизації, драматизації за змістом казок,  театральні вистави тощо.

Розробляючи експериментальні завдання, ми використовували методи безпосереднього (бесіди за ілюстраціями до казок, показ різних видів театрів) та опосередкованого (лексичні вправи на збагачення і активізацію словника) ознайомлення з навколишнім.

Одним із провідних прийомів словникової роботи в ході експериментального навчання виступило створення мовленнєвих ситуацій за змістом казок. Створення таких ситуацій, на думку В.А.Трунової, забезпечує мимовільне запам?ятовування не лише окремих слів, а й словосполучень, речень.

Започатковуючи експеримент, нами було визначено педагогічні умови щодо роботи з українською народною казкою, які забезпечили збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою. З – поміж них:

  • розуміння  дітьми змісту казкових текстів;
  •  усвідомлення дітьми наявності експресивної лексики у текстах казок і власному мовленні;
  • наявність позитивних емоційних стимулів щодо пошуку дітьми відповідних слів, фраз, речень з експресивними засобами;
  • цілеспрямований добір експресивної лексики за змістом казок;
  • моделювання ігрових ситуацій за змістом казок;
  • взаємозв?язок різних видів діяльності (навчально-мовленнєвої, ігрової, театрально-ігрової, художньо-мовленнєвої, образотворчої) щодо активізації вживання дітьми експресивної лексики.

Добираючи українські народні казки для експериментальної методики, ми враховували принцип поетапної роботи з художніми творами. Реалізація принципу усвідомлення і розуміння змісту художнього твору реалізовувалась поетапним сприйманням казок за ступенем ускладнення їх змісту. Спочатку дітям пропонувались українські народні казки з нескладним сюжетом; обмеженою кількістю дійових осіб; порівняно невеликим об?ємом; з добре знайомим змістом. Далі передбачалась робота з казками більш ускладненої композиції; розгалуженістю експресивних засобів, що використовуються в казці.

При роботі з художніми творами, педагог, на думку Г.А.Олійника, має дбати не тільки про “…пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й про виховання глибоких і стійких почуттів, …високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання…” [ 1, с. 178]. За допомогою художнього твору, за Г.А.Олійником, можна “…активізувати й розвивати їхній інтелект, мобілізувати їх розв?язання творчих завдань психіку дітей…” [ 1, с. 180].

Роботі над українськими народними казками з дітьми передувала ретельна підготовка вихователя до кожного заняття, яка включала попередню роботу над твором. А саме: 1) опрацювання тексту відповідно до наявності в ньому експресивної лексики; 2) складання словників-мінімумів за текстом казки; продумування принципів пояснення окремих слів і фраз; розробка лексичних вправ за змістом казки та сценаріїв і ігрових ситуацій за сюжетом казки; складання в разі потреби казкових сюжетів – оповідей.

Так, на початковому етапі навчання нами було складено оповідь казкового сюжету про дівчинку Барвинку та її друзів: Івасика, Катрусю і Ганнусю, які виступили наскрізними героями впродовж всього експериментального навчання і час від часу стимулювали дітей до активізації засвоєної експресивної лексики. Ознайомлення дітей з сюжетами нових українських народних казок відбувалось на заняттях з художньої літератури, і закріплювалось у повсякденному житті.

Цілеспрямований добір експресивної лексики за змістом українських народних казок передбачав її угрупування за словниками – мінімумами до кожної української народної казки.

При цьому ми дотримувались наукових положень російських досліджень  (М.М. Алексєєва, А.П. Іваненко, Ю.С. Ляховська , О.С. Ушакова, В.І. Яшина) та українських лінгводидактів (А.М. Богуш , Н.Р. Кирста, І.М. Непомняща, О.С. Монке, Н.І. Чепелюк, Н.П. Савельєва), враховувалися такі вимоги:  комунікативна доцільність уведення слів до словника дітей; необхідність поданого слова для засвоєння змісту уявлень, що рекомендовані програмою; частотність вживання слова в мовленні; віднесеність слова до загальновживаної лексики; доступність за лексичними, фонетичними, граматичними особливостями; значимість слова для вирішення виховних завдань; значимість слова для розуміння дітьми означеного віку змісту художніх творів; відбір слів, з різних частин мови .

При визначенні критеріїв відбору слів до словників - мінімумів, ми послуговувались вимогами, що були висловлені З.І.Гирич, а саме: належність слова до певного шару лексики; комунікативна доцільність (відбір мовних засобів для конкретної навчальної мети та умов спілкування).

Створенню словників-мінімумів передувало створення загального банку текстових одиниць, що становили достатній рівень роботи з розвитку мовлення дітей окресленої вікової категорії. А саме: об?єднання матеріалу за групами; індексація кожної групи, тобто визначення місця, часу та етапу навчання щодо ефективного використання експресивної лексики; визначення форми презентації експресивної лексики; сполучуваність слів (здібність слова сполучуватися з іншими); словотворча якість (здібність до утворення спількореневих слів).

Для кращого засвоєння набутих дітьми знань щодо ролі експресивних засобів в мовленні нами розроблялись ігрові ситуації за змістом казок. У роботі над збагаченням словника експресивною лексикою ми не ставили за мету дати дітям теоретичні знання про засоби створення експресивності в мовленні. Формування  у дітей уявлень про засоби експресивності носило практичний характер. Для реалізації поставлених завдань використовувались спеціальні ігрові вправи за змістом українських народних казок.

Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою за змістом українських народних казок відбувалось за принципом взаємозв?язку різних видів діяльності, зокрема навчально-мовленнєвої (заняття з розвитку мовлення), ігрової (ігрові ситуації та ігри за змістом казок), театрально-ігрової (ігри – драматизації, інсценування, настільний, ляльковий театри та інші види), художньо-мовленнєвої (різновиди занять з художньої літератури), образотворчої (малювання за змістом казок).

З урахуванням викладених теоретичних положень нами було розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблена модель обіймала чотири взаємопов?язаних етапи: відбірково-аналітичний, первинно-ознайомлювальний, продуктивно-моделюючий, творчо-імпровізаторський.

Метою  першого - відбірково-аналітичного етапу виступив добір експресивної лексики, що містить додаткове семантичне значення та угрупування дібраних слів за блоками (словники – мінімуми).

Змістовий аспект роботи означеного етапу передбачав ознайомлення дітей з експресивними засобами виразності українських народних казок; відбір лексики, створення словників- мінімумів, складання і розповідання лінгвістичних казок, уведення експресивної лексики у активний словник дітей.

На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

  • повторність читання казок;
  • усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору
  • принцип емоційно-виразного читання казки;

Для забезпечення ефективності експериментальної роботи на означеному  етапі реалізовувались такі педагогічні умови:

  • розуміння дітьми змісту казкових текстів;
  • цілеспрямований добір експресивної лексики за змістом казок;

Метою другого, первинно-ознайомлювального етапу було ознайомлення дітей з українськими народними казками, введення в словник нової лексики.

Змістовий аспект роботи передбачав: розповідання українських народних казок; уведення у словник дітей експресивної лексики.

Форми роботи: заняття з художньої літератури, літературні вікторини, показ театрів за змістом казок, прослуховування платівок, перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач і відеофільмів за змістом казок.

Принципи організації експериментальної роботи:

  • ознайомлення дітей із змістом казки;
  • усвідомлення і розуміння змісту художнього твору;

Педагогічним умовами первинно-ознайомлювального етапу виступили:

  • усвідомлення дітьми наявності експресивних засобів у текстах казок і власному мовленні;
  • наявність позитивних емоційних стимулів щодо пошуку дітьми відповідних слів, фраз, речень з експресивними засобами.

Третій, продуктивно-моделюючий, етап дослідження передбачав активізацію експресивної лексики в різноманітних мовленнєвих ситуаціях за змістом  українських народних казок.

Змістовим аспектом роботи продуктивно-моделюючого етапу виступили: занурення дітей в активну навчально-мовленнєву  та художньо-мовленнєву діяльність за змістом українських народних казок.

Форми роботи: заняття з художньої літератури і розвитку мовлення.

На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

  • забезпечення максимальної мовленнєвої активності;
  • емоційна насиченість занять;
  • національна спрямованість словникового запасу.

Педагогічними умовами означеного етапу виступили:

  • наявність позивних емоційних стимулів щодо пошуку дітьми відповідних слів, фраз, речень з експресивними засобами;
  • моделювання ігрових ситуацій за змістом казок.

Метою четвертого (творчо-імпровізаторського) етапу було самостійне використання  дітьми експресивної лексики в різних видах діяльності (навчально-мовленнєвій, художньо-мовленнєвій, театрально-ігровій).

Змістовий аспект роботи: передбачав подальшу активізацію в мовленні дітей експресивної лексики в іграх – драматизаціях, інсенуванні, показах дітьми театрі і вистав, іграх за сюжетами казок, літературних вечорах і святах казки і ранках.

Форми роботи: ігри- драматизації, інсценування, показ театрів і вистав, ігри за сюжетами казок, вечори і свята казки.

Принципами творчо-імпровізаторського етапу виступили:

  • забезпечення максимальної мовленнєвої активності;
  • емоційної насиченості занять;
  • включення дітей в активну пізнавальну діяльність за змістом казок.

Педагогічними умовами реалізації означених принципів на даному етапі виступили

  • моделювання ігрових ситуацій за змістом казок;
  • взаємозв?язок різних видів діяльності (навчально-мовленнєвої, ігрової,  театрально-ігрової, художньо-мовленнєвої, образотворчої) щодо активізації вживання експресивної лексики. Відповідно до кожного етапу нами були дібрані конкретні завдання, які реалізовувалися в ході експериментальної роботи.

 

Література

1. Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії Тернопіль, 2001. 222 с. 

Руденко Юлія Анатоліївна
2005 р.

Tenet Banner System