збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок

iРеклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Управление проектами, проектный менеджмент

Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий
 


Руденко Аля
стихи >

 

 
 

Трансформація курсу "виразне читання та культура мовлення" в умовах кредитно-модульної системи

 

 

РУДЕНКО Ю.А.
УДК УДК  371+372.211+372.217+398.21


РЕЗЮМЕ

В статье рассматриваются вопросы трансформации преподавания курса «Культура речи и выразительное чтение»  в условиях перехода высших учебных заведений Украины  на кредитно-модульную систему обучения.  Автор рассматривает вопросы построения курса, описывает компоненты контроля и оценки знаний и умений студентов  по данной методике.

   Метою публікації є    висвітлення питань пошуку ефективних принципів побудови курсу  „Культура мовлення та виразне читання”, та  його трансформація в умовах  перебудови вищої ланки освіти в  Україні.

   Національне відродження України потребує розв’язання проблеми національної освіти, оновлення системи дошкільної освіти. Сучасний вихователь має стати справжнім майстром своєї справи з високим рівнем знань і вмінь у сфері педагогічної діяльності. Необхідною умовою досягнення високої професійної підготовки, педагогічної техніки, майстерності педагога є оволодіння основами теорії і практики мистецтва слова,  культури мовлення і виразного читання.  Впевнене володіння рідною мовою, здібність точного і логічного викладу думок як письмово, так і в усній формі необхідні спеціалісту в будь-якій галузі. Необхідність засвоєння і практичного використання вихователем положень культури мовлення і виразного читання пояснюється, по-перше, недостатньою вивченістю і розробкою теоретичних положень виразного читання. По-друге, не вистачає фахівців виразного читання в педучилищах і педінститутах.

   Зміст  методики «Культура мовлення та виразне читання» ґрунтується на змісті таких філологічних дисциплін як граматика, стилістика, риторика, лінгвістика тексту, теорія мовних актів, лінгвістична прагматика тощо. Отже, мета трансформації курсу „Виразне читання та основи культури мовлення” полягає в орієнтуванні студентів у  його змісті, принципах, методах побудови курсу.  Структура програми дозволяє студенту обрати індивідуальний графік вивчення лекційного матеріалу та виконання  практичних завдань. Лекційний матеріал містить основні положення курсу, визначення, факти і приклади. Теоретичне і практичне значення курсу полягає у засвоєнні студентами теоретичних основ навчальної дисципліни і розумінні специфіки використання їх під час практичної діяльності. Програма курсу передбачає не тільки лекційні, а й практичні заняття, самостійну роботу студентів.

   Практичні завдання побудовано на базі лекційного матеріалу та призначено задля самостійної роботи студентів із засвоєння основних положень курсу, встановленню логічних зв’язків між окремими частинами лекційного матеріалу і закріпленню отриманих знань. Словник термінів та понять містить необхідні для розуміння лекційного матеріалу терміни. Самостійна робота передбачає  конспектування першоджерел, підготовку рефератів,  роботу з підручниками, заповнення термінологічних словників, виготовлення дидактичного матеріалу,  складання конспектів занять тощо.

   У процесі засвоєння означеної методики студенти дошкільного факультету повинні   бути обізнані : З технікою мовлення у єдності її  елементів як необхідної передумови словесної дії і правильно нею користуватися (керувати диханням у процесі мовлення, читання, володіти правильною і чіткою дикцією, силою, чистотою і висотою голосу, орфоепічними нормами вимови); Положеннями , змістом і значенням засобів логіко-емоційної виразності  читання в їх органічному зв’язку (сутність  мовних тактів, пауз, їх різновидів і тривалості, логічних наголосів (тактових і головних), мелодики і її видозмін, темпу і його варіювання, емоційної функції наголошених слів (емоційного забарвлення тексту) і вміти ними користуватися; З особливостями художньо-естетичного сприймання художніх творів дітьми різного віку; Вимогами  та особливостями читання творів різних жанрів.

   Студенти повинні вміти: Підготувати твір для читання та аналізу його з дітьми –провести літературознавчий і дійовий аналізи тексту; Аналізувати особливості  виразного читання і переповідання творів різних жанрів; Класифікувати і застосовувати позамовні (рухові) засоби виразності в процесі читання, мовлення ( поза, жест, міміка); Виразно читати й розповідати художні твори різних жанрів (байки, оповідання, казки, вірші); Добирати і проводити дидактичні і мовні ігри та ігрові вправи відповідно теми.

   Студенти повинні добре володіти: Засобами логіко-емоційної виразності читання для розкриття і передачі (відтворення) змісту тексту; Засобами інтонаційної та стилістичної виразності мовлення, високим рівнем власної мовленнєвої культури; засобами визначення емоційної функції наголошених слів (емоційного заряду тексту); технологіями вирішення творчих перспективних завдань наскрізної словесної дії і аналізу тексту з дітьми.

Орієнтовний розподіл годин за темами програми
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи курсу „Виразне читання та онови культури мовлення”

 

 Теми лекційних занять

Всього годин

Лекції

Семінари

Практичні

Лабораторні

Самостійні

1

Предмет і завдання курсу культура мовлення та виразне читання

6

2

2

 

 

2

2

Теоретичні засади культури мовлення та виразного читання

6

2

2

 

 

2

3

Техніка мовлення як необхідна передумова словесної дії

6

2

 

2

 

2

4

Засоби логіко-емоційної виразності

4

2

 

2

 

2

5

Практичне використання ЗЛЕВЧ

6

2

 

2

 

2

6

Позамовні засоби виразності

6

2

 

2

 

2

7

Особливості читання творів різних жанрів

6

2

 

2

 

2

8

Підготовка твору для аналізу та читання його з дітьми

8

4

 

2

 

2

   Задля успішної реалізації поставленої мети, переходу до викладання курсу „Виразне читання та культура мовлення”  в умовах кредитно-модульної системи, нами було розроблено характеристику модульного контролю, вимоги до підсумкового залікового кредиту, що подано нижче.

   До компонентів контролю та оцінки знань та вмінь студентів нами було віднесено такі:

   Принципи контролю за успішністю: Пред’явлення єдиних вимог; Об’єктивність, систематичність, системність, індивідуальний характер контролю; Диференційований контроль;

   Функції контролю (контрольна, навчально-виховна, організаторська, розвиваюча, стимулююча, управлінська, діагностична, прогностична)

   Методи контролю: усний, письмовий, практичний, програмований.

   Види контролю ( попередній (вихідний), поточний, тематичний, підсумковий).

   До форм контролю нами було віднесено: усне чи письмове опитування, колоквіум, полілог, семінар, тестування, реферат, контрольна робота, конспектування, складання анотацій,  заповнення літературознавчих словників, тощо.

   Реферування – інтелектуальний творчий процес , що включає в себе осмислення тексту. Реферат відображає головну інформацію першоджерел. Підготовка рефератів один з найскладніших видів самостійної роботи, реферування привчає людину вдумливо працювати з літературою, орієнтуватися.

   Реферат повинен бути інформативним, об’єктивно передавати зміст первинного тексту, коректно оцінювати матеріал. Реферат може бути репродуктивним (відтворює зміст первинного тексту) та продуктивним.

   Репродуктивні реферати бувають двох видів: реферат- конспект та реферат – резюме. Реферат- конспект, являє собою  фактичну інформацію, відомості про методи дослідження, отримані результати. Реферат –резюме – містить тільки основні положення.

   Продуктивні реферати (реферат-огляд, реферат доповідь).

   Реферат–огляд – зіставлення різних точок зору з конкретного питання.

   Реферат-доповідь- має розгорнутий характер, містить аналіз інформації першоджерел, об’єктивна оцінка проблеми.

   Конспектування -  процес мисленнєвої переробки та письмової фіксації основних положень тексту.

   Конспект має бути змістовим, лаконічним, інтегральним чи вибірковим.

   Види конспектів:конспект-план, конспект-схема, текстуальний конспект.

Критерії оцінки доповідей

  1. Вміння знайти актуальну проблему, що являє  інтерес в плані наукової новизни. Доповідь має характер: самостійного дослідження – 10 балів; дискусійний – 8 балів; інформаційний 4 бали; реферат огляд – 2 бали
  2. Вміння сформулювати тему доповіді: назва –концепт – 10 балів; назва – проблема -8 балів; назва – реклама реферата – 6 балів; назва тезиса реферата- огляду – 2 бали
  3. Уміння достатньо глибоко розкрити тему: глибоке розкриття теми  - 10 балів; складання реферату- огляду – 6 балів; переказ 2-3 наукових джерел – 2 бали
  4. Техніка виконання доповіді (по 2 бали за кожне риторичне вміння): реалізація завдань доповіді; уміння тримати тезу та розгортати його у відповідності з рамками жанру доповіді; уміння використовувати систему аргументації; уміння визначити свою позицію; уміння тримати контакт з аудиторією; уміння демонструвати інтелектуальну експресивність; уміння вести підготовлену імпровізацію; правильність мови.

Критерії оцінювання.

Контроль якості навчання з виразного читання здійснюється через поточне оцінювання результатів діяльності на заняттях. Залікові тематичні роботи можуть здійснюватися у вигляді: Практичної роботи; Рефератів та дослідницьких робіт за темою, що вивчається; Культурологічних ігор-заліків за змістом вивченого матеріалу; Захисту власних проектів; Поточні опитування  (тестування після кожного змістовного модулю).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи  оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.

Оцінки академічної успішності студента за підсумками кожного залікового кредиту


Шкала ЕSTS

Національна шкала

Примітка

A

90-100

Відмінно

Запис підсумкової оцінки у балах національної шкали у залікову книжку і відомість

Призначається стипендія за підсумками виконання індивідуального  навчального плану студента

BC

75-89

Добре

DE

60-74

Задовільно

FX

35-59

Незадовільно

Без запису в заліковій книжці

можливість повторного складання під час підсумкової атестації

F

1-34

Незадовільно

Обов’язковий повторний курс поза держбюджетом

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу:

1 рівень – початковий ( пізнавальний0 на якому студент розпізнає та відтворює окремі факти, елементи об’єктів при повторному сприйнятті раніше засвоєної інформації про них, або дій з ними.

2 рівень- середній (репродуктивний), на якому студент здійснює репродуктивну дію (копію) шляхом самостійного відтворення і застосування інформації про раніш засвоєну основу.

3 рівень  - достатній (конструктивно-варіативний). Відбувається суб’єктивно нова інформація в процесі самостійної побудови або трансформації відомої основи для виконання нової дії у нетиповій ситуації.

4 рівень- високий (творчий ).  Результатом цієї діяльності є самостійне конструювання орієнтаційної основи. В процесі цієї діяльності створюється  об’єктивно нова інформація.

Бюджет учбового   навантаження  програма передбачає 18 обов’язкових лекційних годин, 14 годин практичних, та заліковий контроль у вигляді тестування.

Види     та      форми       навчання.  Основною одиницею учбової роботи є лекційно-практичне      навчання.   Пропонується такий баланс часу на засвоєння матеріалу: 30-40% часу витрачається на засвоєння теоретичного матеріалу; 70-60% часу – на виконання  практичних         завдань, тренінгів.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в удосконаленні  питань переходу викладання курсу „Культура мовлення та виразне читання” в умовах кредитно-модульної системи та розробці електронної версії підручника з означеної методики.

Руденко Юлія Анатоліївна
2005 р.

Tenet Banner System