збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних Казок

iРеклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - (карта сайта) - теорія і методика дошкільної освіти
 

 
Управление проектами, проектный менеджмент

Освітній портал
Интернет-университет информационных технологий
 


Руденко Аля
стихи >

 

 
 

Використання монофонів у процесі розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця дошкільної галузі освіти

 

 

РУДЕНКО Ю.А.
УДК  378.633.7.41 (043.5)

Слово – це засіб спілкування між людьми, обміну інформацією, засіб впливу на свідомість і дії іншої людини. Це далеко не весь перелік функцій, які виконує в мовленні слово. Але саме функцію впливу на свідомість вивчає риторика.  Риторичні знання є основою і запорукою успішної фахової діяльності спеціаліста у сфері спілкування з дітьми дошкільного віку. Риторика за І.В.Криповико, має такі властивості: виступає моделлю, каркасом, який можна доповнити будь-яким предметним змістом (економічним, педагогічним тощо); розвиває в людини особистісні якості (культура мислення, культура мовлення, культура поведінки, культура спілкування);  вчить людину як грамотно, розумно діяти в різних життєвих ситуаціях; відбиває системність мисленнєво-мовленнєвої діяльності людини , систематизується на навчанні цієї якості  [2, с. 5 ]. Науковою гілкою  риторики є відносно молода методика, методика виразного читання”, що виокремилася в наукову дисципліну наприкінці ХХ століття. Предмет  методики виразного читання враховує та користується  всіма законами риторичного мистецтва, виступає логічним його продовженням.   Уміння і навички виразного читання є бажаними для всіх, хто вміє читати. Вкрай необхідними вони є для працівників культури, мистецтва та педагогічних працівників. Оскільки навички виразного читання прищеплюються з раннього дитинства, тому закономірним постає проблема формування виразного мовлення у людей, які спілкуються і виховують наймолодших громадян України – дошкільнят.  

Предметом нашого дослідження виступає процес формування умінь і навичок виразного читання у студентів педагогічних факультетів, а саме, у майбутніх вихователів. Започатковуючи перший етап формувального експерименту з виховання навичок виразного читання, ми запропонували студентам 1 та 5 курсів  блок творчих завдань, спрямованих на  формування у студентів  початкових умінь і навичок виразності мовлення. Одним з таких завдань виступила робота з підготовки монофонів. Кожному студенту пропонувалося скласти якомога більше монофонів на літери, що зустрічаються у власному імені та прізвищі. Наприклад, ім’я Анастасія Бобир. Монофони за звуками цього імені „Н”, „С”, „Р”, „Б”.

Термін монофон вперше був уведений до наукового обігу Д.Н.Александровим.  Монофон (від грецьк monos – один, единий та phone – звук), Д.Н.Александров визначає як „коротку оригінальну розповідь, кожне слово якої починається з однакового звуку (літери), що обирається за бажанням автора монофону”  [1, с. 83].  Монофон  сприяє розвитку  відчуття ритму, розширює словниковий запас, систематизує слова за звучанням,  класифікує за аналогією.

Так, при створенні монофонів ми дотримувалися низки таких вимог: - монофон повинен нараховувати не менше, ніж сто слів в одному монофоні (для початківців) лише на один конкретний звук, використання інших звуків забороняється; - частки можуть починатися на будь-які звуки, але повинні бути тільки односкладовими (або двоскладові). Наприклад „в”, „у”, „на”, „до”, „поряд”, „навкруги” тощо; - слова, що використовуються в тексті монофону декілька разів враховуються в кількісному співвідношенні тільки один раз [1,  с. 83].

Започатковуючи експериментальну роботу, студентам було запропоновано завести спеціальний зошит з практичних робіт „Ораторські перлини”, в якому студенти виконували всі практичні завдання, що виконувались як на заняттях, так і в домашній обстановці. Робота над монофонами здійснювалось нами в курсі практичних занять з курсу „Культура мовлення і виразне читання”. На початку заняття давалась інструкція до виконання, потім студентам пропонувалося у визначений термін часу скласти якомога більше монофонів. На перших етапах роботи зі складання монофонів студентам дозволялося користуватись словниками української мови.

Після завершення роботи монофони зачитувалися та аналізувалися студентами, кожний монофон оцінювався за арифметичною шкалою (+) та (-). Наступним етапом роботи з монофонами було завдання „Літературне редагування”. Студентам пропонувалось обмінятися монофонами та придумати до монофона інше закінчення. При виконанні цього завдання ми дотримувалися таких вимог: залишити сюжет монофону незміннім; за допомогою словника знайти  на літеру монофону слова, що мало використовуються (завдання виконується за допомогою словника); виокремити ті слова, які найчастіше  повторюються в монофонах , та замінити їх у процесі літературного редагування  [1,с.282].

За Д.Н.Александровим монофони виступають своєрідною підготовчою діловою грою, що є корисною для становлення ораторської майстерності [1,с. 282].

Започатковуючи експериментальну роботу  з формування  умінь і навичок виразного читання, нами було також  створено на факультеті „Дошкільного виховання” проблемну групу, що досліджувала  проблеми  навчання виразного читання студентів та вихователів дошкільних закладів.

Перспективу подальшого дослідження проблеми формування навичок виразного читання у студентів вищих навчальних закладів вбачаємо в розробці другого  етапу експериментальної роботи.   

Література:

  1. Александров Д.Н. Риторика, или русское красноречие: Учеб. Пособие для вузов. –М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. -351 с.
  2. Кропивко І.В. Риторика: навчальний посібник. –Дніпропетровськ : Пороги, 2003. -67 с.

Руденко Юлія Анатоліївна
2007 р.

Студенческие работы. Проба пера. Монофоны.

 

Tenet Banner System